Витримки інтерв’ю Кирила Буданова для видання Le Monde

Кирило Буданов

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов дав інтерв’ю для видання Le Monde.

В опублікованому матеріалі журналісти навели паралелі між ізраїльською спецслужбою Моссад зразка 70 років минулого століття та нинішнім українським ГУР МОУ.

“Часи інші, але ми готові до рішучих дій”, ― сказав Кирило Буданов.

Головні тези з розмови:

Причина російських ракетних ударів наприкінці 2023 і на початку 2024 року вельми банальна: їм хотілось якомога швидше оголосити минулий рік “переможним” і перейти до наступного. Проте реальних воєнних успіхів у росіян не було.

Утім у російських ракет є низка недоліків. Вони часто промахуються. Ми негайно ж відправили їм нашу відповідь. Ціллю були їхні військові об’єкти.

Якщо порівнювати з попередніми роками, то з кінця літа 2023 року спостерігаємо збільшення кількості виготовлених росією боєприпасів. Йдеться не про куплені за кордоном снаряди, а саме про вироблені їхньою промисловістю. Водночас відзначаємо зниження їхньої якості.

Інтенсивне застосування безпілотників з обох боків зумовило неможливість проведення як російських, так і українських наступальних операцій.

Ще один фактор ― щільність мінних полів, якої не було з часів Другої світової війни.

Ми знаємо рішення для безпілотників ― це електронні засоби протидії. Для мін необхідне спеціалізоване обладнання. Це повертає нас до питання виробничих потужностей. Немає нічого невирішуваного, але до уваги потрібно брати все.

Північна частина Чорного моря перебуває під контролем України, як і газовидобувні платформи.

Морські експортні коридори, які дуже важливі для нашої економіки, знову функціонують, навіть попри ризики через війну.

Ми регулярно атакуємо військовий  флот і портові споруди противника, тож росіянам поспіхом довелось перекидати все на південний схід. Вони намагаються створити військово-морську базу в Очамчире на окупованій території Грузії.

У 2023 році відбулись перші українські висадки на території тимчасово окупованого Криму, хоча дехто вважав їх неможливими. Це дає надію ― особливо українцям на півострові, які уже 10 років живуть під російською окупацією, і багато хто з них уже почав опускати руки.

Усі думали, що у москви сильна армія, але слабка економіка. Виявилось, що навпаки. Армія слабка.

Економіка [росії] може бути слабкою, але країна аж ніяк не голодує. З такими темпами вона може протриматись доволі довго.

Нинішніх західних санкцій недостатньо. Вони повинні були б зачепити основні сектори економіки рф, які досі залишались осторонь: енергетику, металургію і фінансову систему загалом.

Потрібно більше снарядів і артилерійських систем. Йдеться не лише про сучасні технології. Нас цікавить усе, включно зі старими системами, які вже не використовуються. Питання кількості ― важливе.

Економічний сектор України потребує підтримки, аби гарантувати стабільність держави. Інші питання стосуються лише України.

Війна почалась 10 років тому, повномасштабне вторгнення триває з 2022 року. Втома проявляється як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях. Я не критикую, це цілком пояснюване явище. Головне ― знайти рішення, і ми їх вчасно знайшли.

Тим, хто за кордоном вважає, що втомився від України, доведеться піклуватись про московитів, коли вони прийдуть займати їхні власні території.

Держава-агресор росія веде війну не лише проти України. Вона веде війну проти НАТО, про що з самого початку твердить їхня пропаганда.

Щодня читаю російські [секретні] доповіді й звіти, які циркулюють різними каналами. У кожному з них йдеться про “удари по базах НАТО”, уточнюється, що там було “50 поляків”, “30 французів” і так далі. Вони знають, що це неправда, але передають саме цю інформацію.

Ба більше, російські військовополонені розповідали нам про своє здивування, коли вони не побачили тут жодного солдата НАТО. У їхньому розумінні, вони прийшли, щоб вести війну проти них, і Україна ― це лише перший етап.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа