Мілітарний дух української нації, що проектується в мілітарну силу України – ось головна запорука нашого існування.
Все, що додає, збільшує, змагає до поширення сили, слави, багатства і простору Української Держави – корисне.
Все, що збільшує повновладдя української нації, як єдиного повноправного господаря цієї землі, країни і держави – прийнятне.
Коли когось турбує вислів «поширення простору», то зазначимо, що нині не географія, а ідея може розширювати кордони без меж.
Все, чим нас годували 31 рік, все, що знижує імунітет нації, підриває безпеку держави, посягає на ідентичність, – має втратити можливість магістрально визначати долю країни та існувати як невід’ємний і не завжди позитивний момент огріхів народоправства на маргінесі.
Лише наївний не розуміє, що після першої російсько-української війни у третьому тисячолітті, якщо Росія не буде демонтована як імперія і колоніальна держава – прийде ще більш руйнівна війна.
Світ невпинно скочується в третю світову, почасти через дитячу наївність носіїв облудливих ідеологій шлунку і особистої вседозволеності і їхню безсилість перед злом.
Будьмо чесними – лише націоналізм дає відповіді на питання, які стоять перед нацією і державою.
Не лише тому, що це єдина ідеологія здобуття і побудови держави, а світ переживає ренесанс націоналізмів. А тому, що це ідеологія, яка передбачає відповідальність за кожне слово, а Ідея мусить бути підкріплена чином.
Світ потребує Віри, Волі, Ідеї і Чину. Великої Ідеї.
І, безумовно, Великої України.
Яку можуть здобути лише Люди Чину, Волі і розмаху Великої Ідеї.
Виграти війну зовнішню і лишити все status quo всередині, означатиме розтринькати все.
Внутрішня боротьба неминуча. Як повернення Нації до себе і здобуття її повновладдя.
Покозачена українська нація мусить зруйнувати політику дискримінації щодо українців, олігархічну систему соціально-політичного устрою, диспропорції у владному представництві.
Пам’ятаймо про це.
Отож, все лише починається…
Юрій Сиротюк
