«Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно» – ці слова політика Джона Актона мають універсальну значущість з історичної точки зору. Бо саме ними можна пояснити прогресуючу деградацію особистості у правителів з прадавніх часів, диктаторів 20-го сторіччя та сучасних Путіна, Лукашенка, Януковича, а тепер і Зеленського. Бо сп’яніння від відчуття влади за своєю нейрофізіологією цілком аналогічне до наркотичного сп’яніння – під дією вироблених «гормонів щастя» мозок збуджується та йому постійно хочеться ще. А людина, наділена абсолютною владою, змінюється на очах – відчуває себе всемогутньою, надміру самозакоханою та взагалі недооцінює ризики. Через це знижується здатність критично оцінювати ситуацію, а тому все більше втрачається зв’язок з реальністю. І кожен правитель намагається максимізувати свою владу, бо попередньо виробленого рівня ендорфінів вже недостатньо до потрібного позитивного ефекту – треба більше та ще більше. Хвороба прогресує і правитель деградує, а до «всемогутності» додається ще й параноя від страху втратити владу.
Демократичні розвинені суспільства давно знайшли ліки від цього. Це поділ влади на різні гілки – законодавчу, виконавчу і судову, які балансують одна одну. Це закріплені законодавчо права інституту політичної опозиції. Це розвинене громадянське суспільство, незалежні ЗМІ, прозорі процедури у бюджетних питаннях та кадрових призначеннях. Саме ці ліки унеможливлюють абсолютизацію влади та не дають шансу на появу і прогрес захворювання.
А в суспільствах, де нема усвідомлення необхідності в балансах та противагах захворювання на абсолютну владу отримує серйозне підґрунтя. Що і сталося в Україні в 2010-2013 та, особливо, у 2019 році. Українське суспільство під дією масованої пропаганди та маніпуляцій емоціями довірило владу фактично одній особі, а про ризики таких дій і не думало. Результат – поєднання в одних руках законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних органів та недореформованого «ручного» суду, незахищений інститут опозиції та олігархічні або залежні в своїй масі медіа. І це все умовах несформованого громадянського суспільства з поширеним патерналізмом.
В таких умовах влада Зеленського перетворилася на абсолютну, а тому абсолютного розбещення уникнути практично неможливо. Хвороба прогресує, а ми все більше бачимо її зовнішні симптоми.
Згадайте Зеленського навесні 2019 з «шаурмою на заправках», «купанням у фонтанах», позірною відкритістю й доступністю тоді новообраного президента до людей. Згадайте обіцянки «віддати державні дачі дітям», «скасувати кортежі», «продати літаки», «переїхати з Банкової». Згадайте прес-марафон, куди були запрошені всі бажаючі журналісти, а кожен з них міг задати питання. Згадайте обіцянку про «я йду на один термін, бо влада мені не потрібна». І порівняйте з сьогоднішньою ситуацією, коли все наведене вище виявилось фікцією – нічого з цього не виконано зараз і точно вже не буде виконано Зеленським, а сам він давно забув, коли останній раз публічно та вільно спілкувався з українцями. Більше того – ввів списки «бажаних» та «небажаних» журналістів, а кортежів та охорони стало більше, ніж у Януковича.
І в той час, коли українці переживають вкрай нелегкі часи, коли ковід ледь дає передихнути, коли ворог стоїть біля кордонів України, президент влаштовує масштабні святкування дня народження завгоспу ОПУ Андрія Єрмака.
Розслідування всіх подій минулого тижня оприлюднила «Українська правда». Серед іншого стало відомо, що святкування відбувалось на державній резиденції «Синьогора», куди гостей доставляли гвинтокрилами МНС та ЗСУ. Те, що відбулось, можна назвати великим «святківництвом», бо в нас все в країні останнім часом «велике» – від будівництва до садівництва, або ж «бенкетом під час чуми». І тут є два моменти, які варті уваги суспільства. Перший – суто кримінальний, бо це все нецільове використання бюджетних коштів. І гелікоптери точно не мали ані права, ані якихось законних підстав перевозити гостей, а резиденція – їх годувати, поїти та забезпечувати нічліг. Другий – це морально-етична сторона цього пафосного заходу. Ці всі люди далеко не бідні – вони легко могли зняти ресторан, чи поїхати на свою віллу в Італію, чи в ті офшорні квартири в Лондоні, які вони накупили, та за власний кошт відсвяткувати ювілей. Але ж ні, бо щиро переконані, що їм за це нічого не буде, що ніякої відповідальності, хоча б політичної, для них нема. Вони впевнені, що в них абсолютна влада, ручні правоохоронні органи, які навіть якщо й якось відреагують «для галочки» на журналістський матеріал, то потім його десь в тумбочці й похоронять. А на пресу вони скажуть, що це все «олігархічні опозиційні ЗМІ розхитують державу».
Бо абсолютна влада розбещує абсолютно. А тому хвороба тільки прогресує – до емоції вседозволеності та власної величі тепер додається і параноя від ризику втратити наступну дозу «гормону щастя». На прес-марафоні Зеленський заявив, що на 1 грудня готується держпереворот. Раніше начальних Головного управління розвідки Буданов акцентував увагу, що політичні мітинги української опозиції та вуличні акції протесту – це план Кремля з метою розхитати державу зсередини та полегшити зовнішню агресію. Так, на шизофренічну думку Банкової, ветеранська та волонтерська спільноти, майданівці та учасники Революції Гідності – це практично глибоко законспіровані агенти Путіна. На головного редактора «Цензор.НЕТ» Юрія Бутусова, який першим заявив про зрив операції із затриманням «вагнерівців» та критикував Зеленського та Єрмака, ДБР відкрило кримінальну справу за статтею 437 (планування, розв’язання та ведення агресивної війни). Саме так – не на Путіна, а на Бутусова! Українські розвідники, які планували спецоперацію, звільнені з посад та у них забрано паспорти. У депутата Івано-Франківської облради від «ЄС» Сергія Волошина правоохоронці провели обшук у справі про замах на першого помічника президента Сергія Шефіра, бо його зареєстрована легальна «Сайга» є аналогічною до зброї, з якої стріляли по машині, а також має аналогічний калібр. Зазначу, що калібр 7.62 є настільки розповсюдженим, що за такої логіки можна проводити обшуки майже у будь-якого мисливця або військового. А в автомобілі одного з очільників Всеукраїнського об’єднання ветеранів війни на Сході «Брати по зброї», депутата Харківської міської ради Юрія Корсунова знайшли прилад для стеження і збору інформації.
І це тільки частина новин за останній тиждень, з яких красномовно видно, кого насправді остерігається влада Зеленського. Не російських військ на кордоні, не олігархів, які за рахунок свого монопольного становища системно обкрадають країну, а незалежних журналістів, ветеранів російсько-української війни, патріотичного середовища та української опозиції. Ця параноя прогресує, а тому українському суспільству варто розуміти, що тиск на ЗМІ, на громадськість та опозицію буде тільки підсилюватись, якщо влада в руках Зеленського так і залишатиметься абсолютною.
А зупинити розвиток захворювання можна тільки двома шляхами: або самолікування – влада сама усвідомить, що без балансів та противаг вона скочує і себе, і країну загалом в прірву та хаос, або це має зробити громадянське суспільство всупереч бажанню влади. Бо влада завжди робить те, що народ їй дозволяє робити. Але в успіх самолікування я, на жаль, вже не вірю.
Ігор Артюшенко
