Оттаке запитання треба поставити Постійному від 2006 року представникові Російської Федерації до Організації Об’єднаних Націй, Віталію Чуркіну.
29 лютого цього року відбулася сесія Ради Безпеки ООН на якій доповідав Міністр закордонних справ Німеччині у ролі голови Організації Безпеки і Співробітництва в Європі. Він наголосив на головні конфлікти у світі сьогодні і на першому місці звернув увагу на конфлікт в Україні, вказуючи на продовження конфлікту мимо домовленого загального перемир’я та на обмежений доступ представникам ОБСЄ на зони активного конфлікту Донбасу, та майже цілковитий брак доступу на Крим.
На його виступ у вигляді більш загальному зреагували представники всіх держав членів РБООН. Між ними також і Віталій Чуркін. Він промовисто звернув увагу, що ОБСЄ входить у п’яту декаду з добрим досвідом, але що на жаль ідеали ОБСЄ не прийняті універсально бо геополітичний егоїзм діє на власну руку. Хто був би сподівався, звернув увагу Чуркін, брутального захоплення влади, що відбулося в Україні. Далі він подав, що народ Криму вільно вияв волю вступити у Російську Федерацію та, що сьогодні треба використати основні засади співпраці між ОБСЕ і ООН, а не впроваджувати нову ініціативу.
Одначе при цьому виступі Чуркіна, ясно було для держав-членів, що якраз через поведінку російської сторони основні засади співпраці між ОБСЄ і ООН не дають ради полагодити кризу, а радже дозволяють Росії заморожувати сьогоднішній конфлікт. На характеризацію Майдану як брутального захоплення влади та окреслення російського вторгнення та анексію фальшивим референдумом як вільний вияв волі народу Криму, учасники ООН просто зітхнули.
Два місяці пізніше, 29 квітня на сесії РБООН доповідали речники ООН і ОБСЄ про війну в Україні. Всі три речники вказали на дестабілізацію у процесі перемир’я зокрема останніми тижнями. Подавалися такі цифри: понад 30 тисяч жертв, одна третя загиблих, а решта поранених, а також 3 мільйони осіб які потребують гуманітарної допомоги. Доповідачі підкреслили також грубі порушення людських прав, між ними недавню заборону Меджлісу кримський татар на Криму.
Чуркіна реакція була оригінальною навіть для нього. Мабуть для відвернення увагу від російської агресивної поведінки, Чуркін висунув немов для підпису членами РБООН заяву виготовлено РФ у які говориться про потребу строгого дотримання Мінських домовленостей, а також запропонував у другу річницю, докладного дослідження трагічних подій в Одесі з 2 травня 2014 року. У своєму виступі він знов звернув увагу що події в Україні це наслідки насильного державного перевороту. Тим разом додав, що переворот був за зовнішньою підтримкою, повторив, що у Криму на відміну від Донбасу, все стабільно, та на кінець, щодо питання заборони Меджлісу за екстремістську діяльність безсоромно Чуркін заявив, що це внутрішня справа РФ та, що Київ замість турбуватися про татар на Криму краще б зайнявся проблемами Донбасу.
Другі держави члени РБ включно з Україною, радили Чуркіну, щоби Росія і її найманці, включно з регулярними військовиками і старшинами РФ та з так званими сепаратистами яких всього зачисляють понад 35 тисяч, в першу чергу навчилася шанувати Мінські домовленості, а щодо розслідування подій в Одесі пропонували це робити в повному контексті російського вторгнення в Україну починаючи від Криму, а також збиття Малайського літака, тощо. Речник Великої Британії звернув Чуркіну увагу, що Крим і Меджліс не є внутрішньою справою РФ бо ООН як і цілий світ не визнає ні так званого референдуму ні залучення Криму до РФ.
Мабуть для Віталія Чуркіна як людини, не важко по совісті постійно повторювати неправду, хоч з певним докором треба дивитися на дипломатів які займаються виключно поширенням дезінформації задля своїх державних інтересів. Чуркін під тим оглядом проявляє особливий талант у цьому напрямі.
По біографії Чуркін оригінально актор який навіть знімався у кількох радянських фільмах пропаганди про Леніна. З екрану Чуркін зійшов, щоби студіювати англійську мову ясно, що для експорту. Дипломатом він став опісля і перші його ролі дипломатичні були пропагандиста, здобувши також і диплом з історії. Він служив директором інформаційного відділу Міністерства закордонних справ СССР, а опісля РФ. У ролі дипломата пропагандиста йому надавали різні ролі включно навіть з роллю радянського брехунця який доповідав перед Конгресом США про Чорнобиль. Вже за час гласності СССР намагався брехати перед цілим світом коли ввесь світ знав про Чорнобиль.
Сьогодні, Віталій Чуркін прямо грає роль російського брехунця. Загально відомо, що РФ присвячує велику увагу, а також великі фонди для дезінформації. Тому не повинно бути і незрозумілим, що Чуркіну не соромно як людині грати цю роль. Він може і грати вбивцю, якщо цього вимагатиме сценарій.
Дивно мабуть тільки це, що речники держав-членів РБ під час його виступів на ООН, ясно, включно з представниками навіть червоного Китаю прямо ігнорують твердження брехунця, з нього інколи навіть насміхаються та давно перестали йому вірити. Це мусить помітити Чуркін. Сьогодні він актор, представник РФ в ООН, але якому вже немає публіки. А актор без публіки перестає бути дієвою особою. Пане Чуркін, мабуть прийшов час зійти з сцени.
1 травня 2016 року Аскольд Лозинський, Нью Йорк
