Слухання в Стокгольмському арбітражі закінчилися.
Два тижня трибунал заслуховував юридичних радників, свідків та експертів.
Наша сторона, як і минулого разу (щодо контракту на закупівлю газу), була переконливою. Молодці, одним словом.
Як я вже писав, наша позиція щодо транзитного контакту є відносно простою.
Стаття 8.7 цього контракту (опублікованого в Інтернеті) прямо передбачає, що у разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі ми маємо право вимагати перегляду тарифу.
Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій Енергопакет і умови формування транзитних тарифів у Європі суттєво змінилися.
Тому ми і вимагаємо привести наш транзитний тариф у відповідність з європейськими умовами. Газпром відмовляється переглядати тариф вже більше 5 років. Для таких випадків контрактом і передбачений Стокгольмський арбітраж.
Те, що при цьому Газпрому доведеться платити більше на 4 млрд дол. кожен рік (з 2017 по 2019 рік), а також компенсувати нам більш ніж 12 млрд дол неодоотриманих нами доходів від транзиту (за 2010-2015 роки), – це лише наслідок приведення нашого транзитного тарифу до європейських умов.
Ми також вимагаємо привести транзитний контракт взагалі у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала на виконання своїх міжнародних зобов’язань у зв’язку з приєднанням до Енергетичного Співтовариства.
Без цього ми не можемо завершити відокремлення оператора ГТС, здійснювати віртуальний реверс газу, в повній мірі використовувати потужності міждержавних з’єднань та наші підземні сховища газу. У свою чергу це обмежує конкуренцію та розвиток ринку в Україні та усьому регіоні.
Такі антиконкурентні дії Газпрому є недопустимими як з точки зору Шведського права, яке передбачене нашим контрактом, так і з точки зору національного законодавства, яке має переважну юридичну силу над контрактами між юридичними особами.
Тобто з якої точки зору не подивитися, контракт має бути приведений у відповідність до європейського законодавства.
До речі, досить показово, що ті, хто звинувачували Україну у “нецивілізованності”, зараз виступають проти приведення контракту у відповідність до найбільш “цивілізованих” європейських умов.
Дивно також чути коментарі, що за підвищену вартість транзиту заплатять європейці, або що така висока вартість заохочує будувати обдхідні газопроводи.
По-перше, в Європі ціна газу визначається співвідношенням попиту і пропозиції, а не як “собівартість видобутку” плюс вартість транспортування. Витрати газовидобувних компаній мало кого цікавлять. Якщо витрати низькі у порівнянні з ринковою ціною – отримуєш значний прибуток. Якщо високі – отримуєш менший прибуток або навіть збиток. Твої проблеми. (Зміна маржинальних витрат впливає на криву сукупної пропозиції – але це більш складна і непряма залежність). Оскільки Європа є нетто-імпортером газу, то ціна газу у Європі визначається найнижчою ціною маржинального обсягу імпортованого газу, який може надійти і з Катару, Австралії, США тощо.
По-друге, вартість транзиту підвищується на період до 2019 року, тобто до закінчення транзитного контракту. До цього часу Північній потік 2 все одно не встигнуть побудувати. А з 2020 року вартість транзиту через Україну впаде більш ніж у 9 разів і буде найнижчою у порівнянні з обхідними газопроводами. Нагадаю, це все у відповідності з європейськими умовами формування тарифу.
Знижувати ж зараз вартість транзиту через сподівання, що це якось зашкодить будівництву обхідних газопроводів, – принаймні наївно.
Ми це проходили з будівництвом Північного потоку 1. Тоді наші тарифи були найнижчими у Європі. Але це на завадило будівництву. При цьому в супереч обіцянкам обсяги транзиту через Україну впали…
Коли робиш якісь активні дії, маєш очікувати не менш активну протидію.
Зараз протилежна сторона буде зривати процесу у Стокгольмі. У різний спосіб.
Головною мішенню буде, зрозуміло, Нафтогаз.
Але будуть спроби і переглянути вартість транзиту через рішення Регулятора (НКРЕКП).
Будуть навіть спроби через Єпропейський союз домогтися виключення для Газпрому щодо застосування європейських норм для транзиту через Україну – до закінчення чинного контакту (а потім це взгалі буде неактуально, бо побудують обхідні газопроводи).
Це не виключний перелік загроз. Але ми маємо вистояти. Бо це не тільки мільярди долларів…
