Загальні висновки:
Росія не збирається йти на поступки в питанні підтримки терористів на Донбасі, збільшуючи обсяги прямої збройної допомоги технікою і своїми військами, нагнітаючи ситуацію. В той же час, УПЦ МП з обранням нового предстоятеля все більше відсторонюється від ретрансляції позиції РПЦ, демонструючи підтримку українській державі і суспільству, і утримуючись від провокацій розв’язання жорсткого релігійного протистояння. З наближенням виборів політики-популісти активізують політичні перформанси за власною участю, намагаючись зайняти трендові політичні образи та ніші.
Ставка на ескалацію:
Фокусуючи увагу міжнародної громадськості на так званому напівпорожньому «гуманітарному конвої», Росія посилила постачання своїх терористів в Донецькій та Луганській областях. Причина проста – успіхи української армії загрожують швидкій поразці терористів. Відтак Путін вже напряму засилає армійські підрозділи в Донецьку та Луганську області, намагаючись не допустити остаточної поразки терористів. При цьому завдяки успішним діям українських воїнів значно ускладнилось постачання терористів, що також вимагає додаткових зусиль зі сторони Кремля.
Також слід відзначити відсторонення від командування терористичними підрозділами попередніх лідерів ДНР та ЛНР (Гіркін, Болотов, Бородай та інші). Путін намагається покращити якість управління своїми терористами і збройними підрозділами на українських територіях, що також ускладнює ситуацію. Це все призводить до затягування звільнення Донецької і Луганської областей від російських силових підрозділів. В цьому і полягає ставка Путіна на ескалацію конфлікту будь-якою ціною. Путін потім, ймовірно, спробує використати карту «відкликання своїх терористів» з українського Сходу в обмін на запуск механізму міжнародної легалізації російського Криму. Втім, на такий сценарій не піде ані Україна, ані Захід що і засвідчили переговори «норманської четвірки» в Берліні. Відтак, Росія продовжуватиме нагнітати ситуацію в Донецькій і Луганській області, і єдиний шлях до її стримування – це наступ українських воїнів і силова зачистка територій. Потрібно не забувати, що в запасі залишились 2-3 місяці перед початком холодів і ризиком реальної гуманітарної катастрофи. Шанси на подальший успіх у відновленні повного контролю над Донецькою і Луганською областями є значні.
Виклики нового предстоятеля:
Обрання та інтронізація митрополита Чернівецького та Буковинського Онуфрія в якості предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату дає шанс на зміну стратегії поведінки УПЦ МП в Україні в умовах відкритого нападу Росії на українські землі. Головне, що новий предстоятель є фігурою відносно самостійною з власним баченням подальшого розвитку УПЦ МП в Україні, а не ретрансляцією позиції Москви. Конфлікт митрополита Онуфрія з патріархом Філаретом є швидше переносом особистих відносин ще з початку 90-х років, коли Онуфрій став на заваді Філарету в процесі отримання контролю над УПЦ. Відтак, нинішні заяви УПЦ КП зі звинуваченнями Онуфрія можна сприймати зі в руслі особистісного конфлікту глав церков.
В той же час, вже після обрання Онуфрія предстоятелем УПЦ МП зробила декілька важливих заяв. Перша, – про готовність діалогу щодо об’єднання церков. В Умовах відкритої війни Росії проти України і зростання процесу переходу приходів від Московського до Київського патріархату, Онуфрій буде змушений розвивати діалог з УПЦ КП і він це розуміє. Проста ретрансляція позиції глави РПЦ Кирила привнесе остаточний розкол в середовище УПЦ МП і зможе серйозно підірвати позиції цієї церкви серед прихожан. З цієї причини, новий предстоятель повинен буде тримати лінію на діалог з УПЦ КП та іншими християнськими церквами з одночасним відстороненням від жорсткої антиукраїнської лінії РПЦ. Друга заява, – про необхідність повернення Криму під українську юрисдикцію. Наскільки вистачить сил новому предстоятелю реалізувати таку складну і багатовекторну політику – відкрите питання. Втім, для України вкрай важливо наразі до завершення бойових дій на Донбасі втриматися від роздмухування міжрелігійного конфлікту, що потенційно може значно загострити і не без того важку ситуацію.
Старт передвиборчих маневрів:
Верховна Рада свідомо провалила прийняття нових виборчих правил, демонструючи бажання йти на перевибори за існуючої виборчої системи (змішаний тип, 50% – пропорційна, 50% – мажоритарна). Це не означає, що не будуть прийняті окремі серйозні поправки, як-от питання дозволу на участь у виборах виборчих блоків. Політичні торги на виборчу тематику тривають, і вже на цьому тижні додадуться нові контури виборчих правил. Наразі ж, окремі депутати, представляючи різні політичні табори та їх спонсорів, вже розпочали політичний перформанс для українського виборця. Особливою активністю вирізняється Олег Ляшко, який наполегливо працює над образом «українського жиріновського». Останнім конфліктом скандального політика стала бійка з депутатом Олександром Шевченком.
Обидва політики внаслідок розтиражованого ЗМІ конфлікту отримали свої інформаційні переваги. Додатковою лінією конфлікту можна вважати набираюче оберти протистояння між Сергієм Льовочкіним та Ігорем Коломойським, з якими пов’язують обох фігурантів бійки. Війна війною, а «політичні вистави» лише розпочинаються. Це гарний привід для надання українським народом чіткої оцінки політичних популістів і маніпуляторів, які в складний для України час намагаються спекулювати на найбільш гострих суспільних темах.
Українське Інформбюро
