Україна в Організації Об’єднаних Націй

Україні вдалося прийняти резолюцію на Генеральній Асамблеї ООН, яка засуджує порушення прав людини в незаконно окупованому Росією Криму. Голосування не було особливо вражаю-чим або переважаю-чим. Резолюція отримала 70 голосів “за” , 23 “проти” та 76 тих, що утрималися. Проте це було важливе голосування. Всі країни НАТО проголосували з Україною. Сполучені Штати виявили підтримку, яка була своєчасною, особливо тепер, коли новообраний президент Дональд Трамп, близький друг Путіна, готується прийняти присягу на вірність Конституції Сполучених Штатів.

Хто були ці 23 “проти”? Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Коморські Острови, Куба, Північна Корея, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південна Африка, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела та Зімбабве. Це  ексклюзивний клуб, що складається повністю з лакеїв Росії і колишніх радянських попутників. Тож не дивно, що більшість з них є самі грубі порушники прав людини. Більшість арабських країн утрималися.

Організація Об’єднаних Націй є форумом для всіх держав, незалежно від форми правління або вірності принципам ООН. З цих  23-х  жменька була показово демократичною, але, тим не менш,  багато в чому залежною від російської торгівлі або підтримки. Ізраїль, можливо, вперше в своїй історії проголосував на користь України і, здається, зробив це беручи до уваги моральну складову порядку денного та не звертаючи уваги на політичну доцільність в формі нейтралітету. Утримання в минулому не принесло плодів  у відношеннях з російським бандитом.

І тоді Україна зробила помилку. Завжди треба підтримувати морально високу площину. Але Україна прогнулася під тиском США і пішли за американським сценарієм в Раді Безпеки ООН. Держсекретар США Керрі заперечував це, але американські відбитки пальців були на  протязі всієї резолюції РБООН, яка засуджує ізраїльські поселення на окупованих територіях і східному Єрусалимі. Як ще пояснити оптику чотирнадцяти країн в РБООН, включаючи Україну, засуджуючи дії Ізраїлю на окупованій  або, принаймні, спірній території, разом з США, що утрималися, символічно відмовляючись використовувати своє право вето, щоб дати Ізраїлю урок. Україна повинна була утриматися, але тоді американський оптик був би втрачений.  США в даний час є найкращий і, безумовно, самий потужний союзник України. Те, що Україна зробила, було дійсно послугою союзникові. Ізраїль відповів тим, що тимчасово відрізав дипломатичні відносини з країнами, які проголосували проти. Прем’єр-міністр України був одним з перших жертв цього дипломатичного ембарго.

Політика США, в цьому випадку, було занадто владна. Ізраїль є союзником Сполучених Штатів, хоча не в традиційному сенсі цього слова. Це союзництво не допомагає США фактично. Жоден ізраїльський солдат не воював разом з американськими солдатами на полі бою. Проте Ізраїль є союзником, бо є більше семи мільйонів євреїв в Сполучених Штатах і Ізраїль є єдиною відносною демократією на Близькому Сході. Прем’єр-міністр Нетаньяху правий, що Ізраїль є єдиним місцем на Близькому Сході, де християни можуть спокійно жити і де дозволяється їм дотримуватися Різдва. Розгляньте перспективу, коли Ізраїлю не існує і християнська Свята земля опиняється в державі, яке вважає християн  “невіруючими” в окресленні Ісламу.

Резолюція РБООН, яка засуджує Ізраїль була помилковою. Чи повинен Ізраїль  будувати поселення на Західному березі? Абсолютно ні! Але Єрусалим це зовсім інше питання. Проте резолюції, навіть не зобов’язувані, котрі спрямовані на обнадійливі результати не мають сенсу, якщо немає доброї волі між сторонами будь-якого конфлікту. Резолюція скерована впливати на дві взаємно ворожі сусідні нації, Ізраїль і Палестина актуальні тільки якщо палестинці готові визнати існування держави Ізраїль. На сьогоднішній день не було такої заяви. Насправді палестинське керівництво відмовляється говорити з Ізраїлем. Будь-яке рішення повинно включати в себе передмову до декларації з кожного боку, що визнає  права іншого на існування.

Україна не повинна була голосувати на користь резолюції РБ в її прийнятій формі. У зовнішній політиці Україна завжди повинна наполягати на тому, що є морально правильним. Політична доцільність є неправильною і не працює на користь України. Зрештою політична доцільність, також відома як умиротворення, є відмінним прикладом як забезпечити Росію сферою впливу. Умови союзників трохи кращі. Моральна позиція полягає в тому, що євреї мають право на державу і, таким чином, Ізраїль має право на існування. Аналогічним чином, моральним правом є те, що Крим є українською територією. Те, що відбувається в Криму, в тому числі незаконне вторгнення, анексія і нинішнє російське порушення прав людини суперечать не тільки нормам міжнародного права і цивілізованої поведінки людини, але і моралі. Також присутність Росії в Східній Україні, втручання в українські справи, суперечить засадничим міжнародним нормам, двостороннім угодам і самій моралі. Немає такого поняття, як моральна політична доцільність хоч може бути збіг обставин. В цьому випадку голосування проти Ізраїлю було і аморально, і політично недоцільними для України. Незважаючи на явний тиск з боку США, Україна повинна була утриматися. Тепер Україна має нормалізувати свої відносини з Ізраїлем.