Ідея Міжмор’я не нова, вона швидше також маловідома, оскільки її популяризацію в Україні постійно блокували та й нині іґнорують залежні засоби масової інформації. Вона виникла у Польщі завдяки Юзефу Пілсудському, який свого часу очолював відроджену Польську державу. Виходячи з тогочасних політичних реалій, Пілсудський вже тоді висловив сміливу пропозицію об’єднання країн Середньої Європи на основі конфедерації, до якої мали би увійти Польща, Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Угорщина, Румунія, Югославія, Чехословаччина, а також, можливо, Фінляндія. Об’єднання, як державне утворення, задумувалося на противагу східним і західним агресорам і з максимальним урахуванням національних інтересів середньоєвропейських народів. Тобто за умови здійснення такого задуму ця конфедерація повинна була сягнути від Чорного моря до Балтійського й Адріатичного морів.
Після розвалу Совєтського Союзу ідея Міжмор’я знову відродилася і знайшла своїх прихильників не лише у Польщі, а й у політичних колах поневолених східних слов’янських країн. Сьогодні ж на здійснення ідеї побудови тісної політичної та економічної співдружності з природними союзниками – країнами Балто-Чорноморської геополітичної осі (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Болгарія, в перспективі — Білорусь та ін.) спрямовує свої зовнішньополітичні зусилля Всеукраїнське об’єднання «Свобода». У пункті 4 розділу VII «свободівської» партійної Програми захисту українців, зокрема, зазначено: «Ініціювати взаємовигідні угоди між цими державами та Україною в усіх стратегічно важливих галузях: торгівлі та митній політиці, енергетичній безпеці та транзиті, обороні тощо».
А що ж на дипломатичному і міждержавних рівнях? Президент Польщі Анджей Дуда постійно стверджує, що «потрібно створити партнерський союз держав від Балтійського до Чорного моря в Східній Європі» та закликає до створення Україно-Польського союзу. Новий польський проект, до якого прихильно ставиться і Велика Британія, отримав назву «Міжмор’я». Він передбачає ключову роль в новому східному блоці України та Польщі. Конфедеративний устрій Міжмор’я може стати сильним поштовхом для розвитку регіону. Україна ж на цьому шляху набуває роль одного із локомотивів конфедерації, своєрідних «Сполучених Штатів Європи». Вступаючи в союз з рівними, Україна забезпечить майбутній сталий розвиток для свого народу, а також втілення мрії кожного українця – участь в європейських процесах з урахуванням інтересів нації.
Проект Міжмор’я обговорювався під час зустрічі Петра Порошенка та Анджея Дуди, на міжнародних самітах країн Європейської співдружності й навіть у НАТО. У минулому році, під час 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбулася перша зустріч країн регіону Адріатичного, Балтійського і Чорного морів. Тепер зроблені нові кроки, спрямовані на об’єднання цих держав. Є вже й певні конкретні напрацювання, проект Міжмор’я поступово стає реальністю. Так Державне космічне агентство України підписало угоду про співпрацю з провідною польською компанією оборонної галузі PGZ. Між Україною та Польщею буде посилюватися співпраця в космічній галузі, яке включатиме розробку супутників.
Народний депутат Павло Кириленко на своїх сторінках у соціальних мережах 16 березня прокоментував ініціативи від нової влади Польщі. Він нагадав, що україно – польські відносини на протязі багатьох століть були досить складними. «Однак нам близькі ідеї, які нині активно популяризує новий президент і влада Польщі. Близькі, бо вони зберігають наші європейські традиційні цінності. Близькі, бо нам надважливо сьогодні нарешті відірватися від азійського диктату і духу, принесених з Кремля», – говорить П.Кириленко.
Він нагадав, що нашому ментальному Балто – Чорноморському співтовариству більше тисячі років. Пам’ятаємо про «Шлях із варяг у греки», а також наступні державні утворення на його просторах. Власне за нього ми і конкурували з поляками, литвинами, шведами. З кимось в більшій і трагічнішій мірі, з кимось майже безболісно. Але нас всіх об’єднує те, що часом конкуруючи між собою ми програвали єдиному і спільному для нас ворогу – азіатам москвинам, наступникам «Золотої Орди», для яких контроль цього простору був справою виживання.
«Сьогодні ж українцям було б приємніше і стратегічно важливо, як би саме наша українська влада була ініціатором процесу утворення і пропаганди на міжнародному рівні Балто – Чорноморського співтовариства, – зауважує народний депутат. – Але не поляки чи литовці винні у тому, що замість того, наша влада продовжує співпрацю з нашим спільним цивілізаційним ворогом. Чим швидше здобудемо українську владу, тим швидше відірвемося від Кремля. А поки варто принаймні поважати кроки влади сусідньої, можливо конкуруючої з нами країни, але нині очевидно не ворожої».
Чи піде Порошенко на союз з Польщею та Балтією проти Росії? Дуже спокуслива перспектива – отримати союз з Польщею, країнами Балтії та допомогою США та Великобританії проти загального ворога Української держави. Проте однозначної відповіді ще немає. Як стверджують аналітики, ситуація у світі надскладна. У Литві – переобрали Далю Габрускайте, що проти Росії, в Польщі не обрали друга Росії Комаровського, а Дуду – соратика Качинського, в Англії Кемерон теж укріпив свої позиції від консервативної партії, в США ж республіканці посилилися за рахунок демократів – які більш лояльно ставляться до Путіна.
Тож доля і потуга так званих «Сполучених Штатів Європи» залежить від колективних зусиль євроспільноти, яка нині активно протидіє агресивній політиці Кремля.
Сергій Горицвіт
