Хороший аналіз того, чому росіян так притягувала Чорнобаївка. З військової точки зору російське командування робило те, що від них вимагала поставлена задача. Тільки от той, хто ставив задачу — ні чорта не розуміється на тому, що можливе, а що — неможливе на війні. А генерали бояться заперечити. Так що, по факту, феномен Чорнобаївки створив господар Кремля (- ред).
Кирило Данильченко
Поки в мережі розходяться меми про Чорнобаївку, ми з вами спробуємо поглянути на неї з огляду військової справи.
Навіщо вважати досить небезпечного і добре озброєного противника, ідіотом, який щораз намагається померти на бетонці, що прострілюється? Адже мають бути у нього якісь оперативні причини?
І вони є. Причина того, що війська РФ так відчайдушно намагаються всидіти у Чорнобаївці досить проста — пляшкове горло Антонівського мосту та переправи у Новій Каховці. Обидві вони перебувають у радіусі обстрілу наших «Смерчів» та «Ураганів» і вже були відео прильотів під час коригування з «Байракторів».
Тому аеродром підскоку – додатковий спосіб живити плацдарм на правому березі Дніпра. У Криму біля перешийка є бази, біля яких розвантажуються потяги, а потім вертольотами все це преться в Чорнобаївку. Але детально ситуацію окреслила карта, яку захопили бійці ЗСУ нещодавно.
Робоча карта одного з офіцерів 49-ї армії, який здійснив спеціальну операцію щодо припинення сого метаболізму
Карта актуальна на 08.03, а ситуація вже змінилася — угруповання росіян біля Нової Одеси вибито на південь, передові частини ЗСУ вже на лінії Посад-Покровський—Снігурівка, Миколаїв деблоковано, є загроза для Вознесенська.
Тобто за пройдений час ми зміцнили свої позиції, а РФ відмовилася від ідеї форсувати Південний Буг та йти у бік АЕС.
Що нам розповідає карта? Противник висунув за Дніпро частини 49-ї армій та 22-го армійського корпусу берегових військ РФ — 4 батальйонно-тактичні групи ВДВ та 6 механізованих БТГР. Додатково 2 бригади і 2 полки – 11-а десантно-штурмова, 126-ї берегової оборони, 255-ї та 33-ї мотострілецькі полки. Бригада та полк спецназу, як забезпечення розвідувальної інформації. Крім того, 439-а реактивна бригада. Плюс розсип артилерійських підрозділів — реактивники 8 полку, 227 артилерійський полк, гаубичний дивізіон 291-ї та 1141-ї артилерійської бригад тощо.
Пристойна грядка. За серйозною водною перешкодою та далеко не стерильними тилами позаду. Це все висить на переправах біля Антонівського мосту в Херсоні та залізничному мосту — хто не бачив відео з Байрактару на півдні, то саме на ньому працюють активно ЗСУ, обвалюючи колону.
Переправа оперативно важлива — її прикривають 606 ЦСН Ріс Гвардії (елітного спецназу) та ЗРК 1096 зенітно-ракетного полку. Тому що два десятки БТГР і купа артилерії ненажерливі — кожна бойова машина піхоти це півтонни палива, артилерія потребує тонн снарядів, запчастини, пайки, боєприпаси, вода, дрова для обігріву повинні йти безперервним потоком.
Залізничними поїздами.
Крім того, обласний центр висить на цих же переправах — росіяни блокували гуманітарку від України, щоб забезпечити правильну картинку по ТБ. Ці артерії ганяють і кров війни та й припаси до міста.
Але потоків поки не виходить — через убиті траками і артилерійським вогнем дороги, вони перетворюються на струмки, що пересихають. Тому аеродром Чорнобаївка стає автоматично ключовим для забезпечення угруповання в секторі.
Патрулі на МІ-35 та «Орлани» пасуть до нього підходи — росіянам злітно-посадкова смуга та капоніри потрібні як повітря.
Тим більше, що неподалік показані умовні значки диверсійних груп ЗСУ — ТРО або ССО на північ від Берислава, одна ДРГ на південь від Херсона.
Коротше окупантам кров з носу необхідний захищений периметр для постачання серед великої ворожої країни.
Але, крім усього, Чорнобаївка це ще передовий командний пункт. На ньому знаходяться одночасно штаби усієї Зведеної Південної групи військ, 22-го армійського корпусу, 7-ї десантно-штурмової дивізії, тактичної групи 358-го ЗРП. Це десятки кунгів, КШМ, машин рот охорони та їх постачання. Зібрані впритул із запасами палива та гелікоптерами на бетоні.
Ласа мета для нашої реактивної артилерії. Якщо врахувати, що з Миколаєва та Очакова досі працює наша ударна авіація, а «Байрактари» можуть коригувати удари за десятки кілометрів, то не найвища математика, що ж відбувається в Чорнобаївці.
Угруповання РФ не може піти за Дніпро тому, що тоді не вийде параду перемоги до 9 травня, а бункерний дід може пережувати і виплюнути винних як мошок.
Угруповання пересихає по ресурсах — мости та дороги від ударів по них не збільшують пропускну здатність. Чотири десятки укріплених пунктів на лінії просять їсти, стріляти та пити щодня.
По Очакову намальовані удари крилатою ракетою з Су-30 і розсип бомбардувань ОФАБ 500-100— Миколаїв же не бомблять, бо трохи побоюються нових збитих льотчиків морської авіації, що стоять на колінах у жовтих рятувальних жилетах.
Миколаїв досить велике місто, в якому можна сховати не лише «Урагани» та «Смерчі». Місто засинає, вночі прокидається наша реактивна артилерія та викочується полірувати посадкову смугу.
Десятки битих машин на відео російського бійця, що витекли в мережу, — не лише бортові вантажівки та наливники постачання. Це кунги, кшм, зв’язок. Видно це і з супутника — биті горілі будівлі, накриті авто. Частина ударів припала на злітку, де посікло і спалило до 15-20 вертольотів під час серії ударів.
Але частина явно спрямована на будівлі та стоянки машин. Звідти загиблий командувач 8-ї армії генерал-лейтенант Андрій Мордвічов, звідти некрологи на заступника командувача Чорноморського флоту Андрія Палія — штаб Зведеної Південної Групи військ РФ під нашим багатоденним вогнем.
Загалом, через обстановку в районі Миколаєва кілька діб тому — противник змушений евакуювати розсип штабів зі злітки, ЗСУ вийшли в район Посад-Покровського і можуть вражати Чорнобаївку 122 мм ствольною, так що як аеродром підскоку та постачання в секторі база припинила своє існування, а значить на північний захід Дніпра група ще більше просіла по ресурсах. Бої продовжуються – завдання ЗСУ вибити супротивника з плацдарму на південь та звільнити місто Херсон. Попереду важкі зіткнення в секторі, не треба робити з супротивника малохольних позбавлених розуму дурнів.
Хоча, їм звичайно не можна було набивати купу штабів в аеропорту, по суті, в тактичному тилу — проти держави з десятками «Смерчів» і непоганим угрупуванням ударних дронів.
Просто, ЗСУ на півдні виявилися кращими, і передавили супротивника в низці маневрених боїв біля селищ на північ від Миколаєва і переправи через Південний Буг, накривши постачання супротивника серією ударів «Точок» і ракет.
Відео з Нової Одеси та Посада-Покровського, як і ця карта в наших руках, — найкращий доказ цього.
