Ігор Лосєв
Багато хто передчував, що зняття з посади головнокомандувача ЗСУ генерала Залужного матиме дуже кепські наслідки. Це передчували всі, крім пана Зеленського та його шефа ОП Єрмака. Найгірші очікування, на жаль, виправдалися. Кацапи почали активно наступати, наш фронт почав падати в багатьох місцях. З нашої армії Зеленський та його люди усунули найкращих українських генералів. Зеленський прибрав тих, хто вже з кращого боку проявив себе в боротьбі з московською навалою: Кривоноса, Олещука, Шапталу, Наєва, Марченка і багатьох інших. Навіщо Зеленському треба усувати кращих і підвищувати гірших? Адже за Залужного наше військо таких невдач, як за Сирського, не зазнавало…
Нині, коли нашій армії нестерпно важко, легендарний український полководець, засланий Зеленським у Лондон, змушений там перебувати на посаді посла.
До останнього моменту в справи військових постійно втручалася некомпетентна депутатка партії «Слуга народу» Мар’яна Безугла. Це обурювало військових, та і все суспільство. Військові розберуться самі. Водночас справи, котрі має вирішувати цивільна адміністрація, чомусь не вирішуються. У першу чергу – мобілізація. Нам страшенно бракує людей на фронті. Деякі аналітики стверджують, що Україна здатна сформувати ще дві такі армії, як та, що зараз воює. Тобто наша влада штучно забезпечує Росії велику перевагу в живій силі. Зараз Москва робить все можливе, щоб зірвати українську мобілізацію, бо не буде мобілізації – не буде війська. З цією метою РФ через свою агентуру в Україні веде шалену пропаганду проти ТЦК – територіальних центрів комплектації. Скільки в Інтернеті, на телеканалах, у газетах фейків, брехні, злісної ненависті проти ТЦК. На жаль, в цьому цькуванні ТЦК беруть активну участь деякі наші журналісти, котрих можна назвати «корисні ідіоти Кремля». Це в тому випадку, коли вони капостять Україні безкоштовно, так би мовити «за покликом колаборантського серця».
Їхня діяльність об’єктивно сприяє не Україні, а Путіну. Має рацію український журналіст Айдер Муждабаєв, який казав: «Українські журналісти не заспокоюються, допоки не знищать державу і націю». У нас війна і в країні нашій не свобода слова, а часто-густо свобода антиукраїнської пропаганди. А в деяких демократичних державах під час війни запроваджують жорстку військову цензуру і це дає добрі плоди.
Багато патріотів України переживають щодо результатів президентських виборів у США і можливо скорочення чи навіть цілковитого припинення допомоги Україні, бо президентом США обрали Дональда Трампа. Що ж, але і тоді не можна й думати про капітуляцію. Ми маємо встояти шляхом напруження всіх сил.
Становище в Росії також є дуже складним. Нам говорили (з Росії) про практично невичерпний мобілізаційний ресурс РФ. Але нині кацапи змушені випрошувати солдатів у «товстого Кіма», лідера Північної Кореї. Між тим, ще в 2010 році російська науковиця Катерина Улітіна повідомила, що насправді в РФ проживає не 149 мільйонів осіб, як стверджує офіційна пропаганда, а 89 мільйонів. Після цього Улітіну негайно звільнили з роботи. Ось чому заяви московського Геббельса – Шапира – Соловьйова про те, що РФ мобілізує 10-15 мільйонів осіб – це нахабна пропаганда, розрахована на переляк не дуже обізнаних людей. Не треба забувати слів російського письменника Івана Тургенєва, що росіянин є найбільший і найнахабніший брехун у цілому світі…
Росія завжди трималася на насильстві та брехні.
Але дедалі більше стає очевидним, що нинішня наша влада не здатна успішно керувати боротьбою української нації проти фашистськочекістської Росії. Тут також потрібні зміни…
