Справа Української бібліотеки в Москві: гібрид кількох сталінських справ

Screenshot - 10302015 - 04:08:44 PM

Російський журналіст Аркадій Бабченко зробив цікаві висновки х останнього погрому Української бібліотеки в Москві. Пропонуємо переклад його міркувань

Аркадий Бабченко

Ось це поворот, однако. Які шикарні подробиці стали з’являтися про Бібліотеку української літератури …
Виявляється, Наталія Шаріна була призначена директором бібліотеки в 2007 році, спеціально, щоб “очистити бібліотеку від українського націоналізму”. Шаріна не знала ні української мови, ні української культури. Тоді, в 2007 стався і перший розгром бібліотеки. Про це розповів в інтерв’ю радіостанції “Ехо Москви” один із засновників бібліотеки Юрій Кононенко, який займав пост директора саме до 2007-го року і змушений після розгрому виїхати на Україну.
А ось що про громадянку Шаріну пише Всеволод Чорнозуб: “Я спершу навіть не зрозумів, що ця жвава тітка і є директор бібліотеки. Прорвало її як стару радянську греблю. Товариш Шаріна негайно обізвала Лапшина, мене, Матвія Крилова та інших спікерів неосвіченими, поверхневими людьми , які давно не читали книг. А вона ось читала “Державу і революцію” Володимира Ілліча Леніна і там вся політична правда. Далі – більше. Далі потекла канонічна, для таких випадків, сльозинка дитини. Про добрих людей, що допомагають діткам в хоспісах, про справжніх подвижників, а не нас, ледарів і провокаторів з каспаровского Народного фронту і Солідарності. Загалом, півгодини ми слухали цю награну істерику досвідченого партпрацівника. Фінал був очевидний – кіноклуб Лапшина урочисто заборонили. Нас виставили на вулицю. Не хочу зовсім вже затьмарювати образ товариша Шаріної – вона дала нам забрати пальта і не викликала ОМОН “.

Тобто товариш Шаріна, вірний боєць-путінець, посаджений на посаду директора Бібліотеки української літератури, щоб цю саму бібліотеку розгромити і від цієї самої української літератури і зачистити, тепер сидить за звинуваченням у зберіганні української літератури.
Йоуч …
Тобто це ми не тільки до “справи бібліотекарів” дожили.
Це ще й відразу справа “українських шпигунів”. Два в одному.
Ну тобто все взагалі як за канонами.
Не виправдала довіри партії.
Стомлені сонцем 2015.
Зараз у камері в Лефортово товариш Шаріна, напевно, пише листа Путіну “Як вірний с̶т̶а̶л̶і̶н̶е̶ц̶ь патріот Росії, все своє життя і сили віддала на боротьбу з агентами Каспарова і Нємцова …”
Сталася трагічна помилка! Я все поясню! Зателефонуйте товаришу Сталіну! Він розбереться!
До речі, товаришам слідчим, що проводили обшук і арешт, я б радив сильно задуматися. Дуже сильно.
За законами жанру наступні українські шпигуни – ви.
Полум’яний привіт любителям Путіна.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа