“Спеціальна операція” і відірваність від реалій воєнних експертів Росії

Генерал закінчив з відзнакою Академію Генерального штабу ЗС СРСР у 1984 році. Як тут мимо пройти?!

«Колега» заінтригував одразу, прям від заголовка: «Туман войны сам не рассеется. Украина – поле битвы русской цивилизации жизни и американской цивилизации смерти». Не більше, не менше. Не зупиняємось на тому, що «цивілізація жизні» поклала лише в останній світовій війні стільки народу, що не може порахувати вже 77 років.

По суті тексту: «президент колегії (далі – Голова, просто для зручності) вважає, що спеціальна операція триває відповідно до графіку та специфікою місцевості. Тобто операція, котра мала закінчитися 6.03, але ще триває 16.03, – то по графіку так. Ну, так собі графік.

«Города блокируются или обходятся нашими войсками, максимально сохраняется жизнь гражданского населения. Но на отдельных участках войска ВСУ, особенно нацбатальоны, ожесточенно сопротивляются», – ага, скаже будь-який житеь Харкова, Сум чи Чернігова, саме так, саме так. І так! Хто побачить нацбатальйон – повідомте мене особисто, хочу потиснути руки цим чудовим, хоч і міфічним, істотам.

Далі Голова наводить 8 пунктів теорії війни:

1. Незмінність політичних цілей в ході операції: ось тут поки все чітко

2. Спілкуватися з нацією може лише національний лідер: ну так, з бункера він і спілкується. Нації, правда, в РФ не існує, але то таке.

3. Максимальна швидкість і рішучість: житель Охтирки виглядає у вікно, третій тиждень бачить одних і тих самих «швидких і рішучих», плює через фіранку і йде допивати чай.

Наявність других та подальших ешелонів, резервів: РФ готувала угруповання більше ніж півроку. І російське угруповання не мало від початку другого ешелону! Резерви збирають аж в Лівії і Сирії, паровозами тягнуть рештки військ з далекого Сходу.

4. Позиційна війна – шлях до загибелі. А чого окупанти почали окопуватися? Загибелі шукають? Так воно у нас дуже легко!

5. Паузи в операції – на користь противника. Дякуємо, звісно, але то ви забули тили і медицину, розтягли свої комунікації.

6. Влада в державі противника має знищуватися, замінюватися на нашу, лише потім – відновлення та денацифікація: відміннику Академії ГШ 1984 року не розповідали про норми МГП.

7. Міста треба брати сходу, бо там – влада, мирне населення – заложники та елемент оборони: багато вони там сходу набрали? Ну, крім «здачі» звісно?

8. Життя нашого солдата безцінне, збереження життя цивільних – бажане, солдатів ворога – як піде: 13500 загиблих російських військових, ще тисяч 35-45 – покалічених, ООН говорить про понад 1000 загиблих цивільних українців. Все це Голова на початку опусу назвав «операція іде по графіку». Хм…

Далі – ще шість позицій:

– «ми не закрили небо над Україною». Пане Голово, речник МО РФ знищив всю авіацію ПС ЗСУ та нашу ППО вже разів з три. Ви б там якось домовилися чи що?

– «війська рухаються повільно, командування діє максимально помірковано»: 5 вбитих генералів, ще 5 мертвих командирів бригад та полків, згоряні колони вздовж всіх головних українських магістралей – це ілюстрація поміркованого суїциду? Чи що це?

– Голова питає «чи готові ми до дій в реальних бойових умовах?». Українській тероборонець з NLAW, котрий йому дали вчора, на це питання відповів отрицательно, але голова знайшов коріння зла миттєво – «вызывает недоумение действия наших военных комиссариатов». Ну хоч би фоточку любого РВК в РФ виклав, де черга в армію стоїть! А Голова пише, що «к ним приходят десятки юношей, желающих защищать наше Отечество», он воно як! Це вони Отечество під Херсоном захищають. І біля Мени теж.

– і знову Голова дивує: ветерани не задіяні, по школах не ходють, про війну не розповідають! Генерале, ти ж пишеш, що то – спеціальна операція, яка війна?!

– далі Голова несе трохи дурні про рух колон і розвідку. Але потішив він мене таким: «Мы знаем, что батальонам «Айдар» сейчас активно помогают разведданными американцы, используя свою спутниковую группировку. У айдаровцев есть на руках планшеты, связь с натовским руководством, космические средства связи, что помогает им отслеживать передвижение наших войск»! Оце ж «Айдар» до війни підготовився! І «Айдарів» в ЗСУ більше ніж один! Якщо комусь зателефонувати в Брюссель – до командира «Айдара», у нього є зв’язок. Мабуть Столтенберг – на прямому номері.

– немає роботи з населенням, бо підрозділи інформаційної боротьби віддали з ГоловПура до ГРУ. Ну не може відмінник Академії ГШ без політпрацівника! Те, що агітаторів будуть лупашити за будь-якої нагоди, а листівки підуть відомо куди – то таке.

Операція Голові показала, що «Есть цивилизация смерти (совокупный запад) со всеми своими социальными уродствами и нравственными патологиями. Есть и цивилизация жизни – Россия, Индия, Китай, другие страны с большим населением, природными ресурсами и огромными пространствами. … Мы ведем беспощадную битву нашей цивилизации добра со вселенским злом, и его наиболее злобной и отмороженной фашистской частью». О як! No comments. Операція «експерту» не показала, що нація готова вбивати за свою Батьківщину. Може він моргнув цієї миті?

Далі – трохи марення про «украинский фашизм не сломлен», «бандеровское военно-политическое руководство Украины», «на освобожденной от нечисти территории не должно быть ни прежних государственных флагов, ни трезубцев, ни гимнов». І тут дід достає методичку 1919 року: «Что касается взятия столицы Украины, то, считаю, главная задача не Киев, его надо блокировать. Главное – взять Харьков, объявить о его временном статусе. После чего начать работу по созданию с помощью украинских активистов лояльного России руководства». Я не знаю, як це все можна взагалі коментувати.

За відсутність креативу ГОУ ГШ ЗС РФ під час планування операції в Україні слід розігнати в «другие страны … с огромными пространствами».

Потім Голова зізнається, що писав недофюреру про зміну концепції державного будівництва і пропонував покласти в його основу не права, а обов’язки. А де у нас немає прав і лише одні обов’язки? Ось що вони там у себе будують! Як зауважив Олександр Невзоров: «Все равно Россия выкопает где-то свой грязный валенок, грязный ватник и, крякнув, начнет строить свой любимый ГУЛАГ».

Що я можу сказати з приводу прочитаного?

Панове, ми – у безпеці. Для військово-політичного керівництва РФ збудована альтернативна реальність, в котрій перебувають не лише посадовці, але й аналітики з експертами до купи. Під час читання я «то плакал, то смеялся, то щетинился как еж…», дочитав дивом.

Ілюстрація Сергій Йолкін.