«Вбивство ватажка терористів так званої «днр» Олександра Захарченка – прямий натяк на те, що Росія готується до нової воєнної агресії та примусової «інтеграції» терористів до складу України».
Так вважає директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова Сергій Пархоменко.
«Загалом експерти розглядають три версії – ліквідація терориста російськими спецслужбами, бандистські розбірки за владу і майно на окупованій території Донеччини та спецоперація українських силовиків. Останні дві версії виглядають малоймовірними – як керівник Захарченко був настільки нікудишнім, що українцям прибирати його було навіть ризиковано, адже РФ могла поставити когось адекватнішого і небезпечнішого за «Захарку». Версія про розбірки теж критики не витримує – в «днр» ніхто без відома Кремля навіть не дихне, що вже казати про вбивство керівника терористів, за яким добре наглядали специ з РФ. Це не Гіві і не Моторола – Захарченко донедавна був ключовою фігурою «днр» і контроль за ним був жорсткішим. Навіть наявність купи ворогів на зразок зрадника Ходаковського не дають підстав говорити, що це зробив хтось з місцевих опонентів «курячого короля».
Натомість версія про вбивство російськими спецслужбами має чітке обгрунтування: Захарченко проявив себе лише в казнокрадстві, а на фронті його «орли» постійно отримували по зубах від ЗСУ.
Хоч Захарченко був повністю контрольований РФ, це не заперечує організацію вибуху в кафе «Сепар» саме російськими спецслужбами: цілком скидається на те, що Кремль шукав таке керівництво «днр», яке і дисципліну в бандформуванні підтягне, і в разі примусової – путінської – інтеграції ОРДО до складу нашої держави створить додаткові проблеми Україні, і зменшить соціальну напругу на окупованій територій – адже навіть найбільш упороті прихильники «руского міра» вже давно глибоко зневажали Захарку… Та й українське керівництво нізащо не стало б вести перемовини з вже екс-головним терористом, що розуміли й в Москві», – каже експерт.
«Крім усього, вбивство Захарченка дуже зручно повісити на українських силовиків, чим трохи розворушити місцеву «вату», яка, за задумом РФ, більш охоче піде «за родіну і путіна» з «відкритим забралом» на «укропів»… Тим паче, після поразки на церковному фронті в Путіна іншого варіанту, як агресія, просто не лишається», – вважає політолог.
