Путін програє, тому що пропаганді Кремля більше не вірять

DSCN0742 Російська дипломатія, військова тактика і пропаганда побудовані на обмані. Про це заявив під час презентації дослідження «Крим. Війна: передумови російської агресії» в Українському кризовому центрі радник Президента України, директор? Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін. «Цей обман виступає як під видом братерської турботи, так і під видом ядерного шантажу», – заявив він. За словами Горбуліна, такий обман в залежності від обставин «втілюється в так звані «зелені человічки» або матеріалізується в Будапештському меморандумі, або в договорі про дружбу і співробітництво, підписаному у 1997 році між РФ і Україною».

Радник Президента України вважає, що найбільш актуальною формою російського обману сьогодні є мінський переговорний процес. «Але ми вже не такі беззахисні перед цією зброєю, як це було раніше… тому, що ми більше не віримо і це є найбільшою поразкою Путіна в цій війні», – підкреслив він… Росія довго готувалася до агресії проти України і хотіла використати владу Віктора Януковича для «демонтажу» її суверенітету й незалежності. З цією метою РФ використовувала колишніх керівників Міністерства оборони, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ, яких призначила за допомогою колишнього президента України.

«Нашу армію цілеспрямовано розвалювали, спецслужби переходили під контроль російських кураторів. Керівництво країни підписувало ганебні зрадницькі державні угоди, а проросійські політичні та криміналізовані угрупування почали відкриту боротьбу проти української держави. Стратегічні галузі та сектори економіки переходили під контроль російського капіталу, тісно пов’язаного з російською владою», – сказав Горбулін. Також він відзначив вплив агресивної пропаганди і підготовку до «гібридних війн» напередодні подій в Криму та на Донбасі. Проте зараз кремлівській пропаганді вже не вірять, і тому Путін програє.

У переддень київського Майдану у Росії різко активізувалися масштабні навчання у безпосередній близькості до українського кордону. «Таких навчань було проведено 18, у деяких із них брали участь більше 100 тисяч військовослужбовців», – сказав Горбулін. «В результаті ми прийшли до зіткнення, так сказати, в різних категоріях. Якщо провести аналогію, то операція «російська весна» була схожа на напад озброєного бійця, який постійно тренується, та ще й прийняв дозу сильнодіючих наркотиків – а противник знаходився в реанімації під крапельницями і ще не відійшов від наркозу», – заявив він. Проте неготовність до війни, на його думку, виручила Україну: «Шок змінився обуренням і гнівом – і країна відповіла на агресію потужною хвилею патріотизму і рішучістю, яка не просто зупинила ворога, а засвідчила появу української нації».

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко додав, що паралельно з масштабними військовими приготуваннями відпрацьовувався сценарій відторгнення від України Криму і південно-східних областей. «Як за командою, з 1 березня (2014 року) розпочалися активні дестабілізаційні заходи в 9-ти областях України. Тільки 6 квітня одночасно штурми адміністративних будівель відбувалися у Харкові, у Донецьку, у Луганську, що свідчить про достатньо чітко сплановані заходи.

Події 2014-2015 років в Україні не є випадковими і не можуть розглядатися у відриві від попередньої політики Росії як стосовно нашої держави, так і від її загальної політики, яка розглядає світ через призму так званого протиборства з західними країнами. Упокорення України – це російська стратегічна мета, яка виникла не сьогодні, не вчора і навіть не 300 років тому», – сказав Литвиненко. За його словами, після 1991 року росіяни закріпили ідею відновлення єдності пострадянських країн в основних документах стратегічного планування, що нині діють в Російській Федерації і визначають основні напрями її дій в зовнішній і внутрішній політиці. Для досягнення цієї мети, переконаний заступник Секретаря РНБО України, використовували широкий арсенал політичних, економічних, енергетичних та інформаційно-пропагандистських заходів.

«Цілі Російської Федерації ніколи не обмежувалися конкретними регіонами, завжди йшлося про всю Українську державу. З цією метою Російська Федерація сформувала широку багатоваріантну стратегію дій: зокрема, головним інструментом отримання контролю над Україною мирним шляхом мав бути політичний режим, що стало можливим після приходу до влади Януковича. Якщо ж Росія втрачала б контроль над ним, то планувався силовий шлях», – зазначив він.

Литвиненко назвав два сценарії, розроблені керівництвом Росії. «Після перемоги Майдану і втечі Януковича росіяни діяли відповідно до двох попередньо запланованих шляхів: перший і більш важливий для них – відновлення в Україні влади попереднього режиму. Ми бачили, як вони йшли цим шляхом, намагаючись легітимізувати президента Віктора Януковича за допомогою російських військ. Крім того, розпочалися масштабні військові приготування, і росіяни активізувались у військовій присутності на світовій арені». Литвиненко додав, що другим сценарієм був сценарій відторгнення Криму і південно-східних областей України.

Заступник Секретаря РНБО України наголосив, що коли дуже дорогою ціною перший і другий сценарій Українська держава заблокувала, «росіяни локалізували свої цілі, створюючи плацдарм на Донбасі, але і там їх наступ було обмежено».

«Нині виникла нова реальність. Стара Україна, яка існувала до 2013 року, зникла. Змінилася геополітична ситуація у Східній і Центральній Європі. На наших очах формується її нова форма, і ми є учасниками цієї історії. Ми вдячні Європі і США і всьому демократичному світу за допомогу Україні, але захистити себе можемо винятково лише ми самі», – підкреслив Литвиненко.

Георгій Лук’янчук

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа