Радянський агітпроп проти ОУН та Ізраїлю
Ігор Лосєв
Зараз майже всі знають про жахливу масакру, котру вчинили терористи «Хамас» на півдні Ізраїлю.
ФАТХ, ООП, «Хамас» та інші структури такого штибу виникали і діяли в активній співпраці з СССР, а тепер з Росією. У Москві досі визнають та приймають на офіційному рівні дорогих гостей з Палестини, фінансують їх, допомагають і обговорюють спільні дії. Терористичним організаціям також сприяли і сприяють інші держави (наприклад Іран), але РФ робить це більше за інших. Слід згадати, що вони, ці організації, значною мірою є витвором такої структури як КГБ СССР. А враховуючи, що нинішня Росія досі залишається, як країна чекістською диктатурою на чолі з фюрером із КГБ, то тут не варто нічому дивуватися.
Політика СССР – Росії щодо Ізраїлю є доволі прагматичною навіть на тлі історичного російського антисемітизму. Арабський світ великий, Ізраїль – маленький. Арабський світ має величезні енергоресурси, на відміну від Ізраїлю. Тому Москва готова шкодити Ізраїлю і підтримувати найбільш одіозні арабські диктатури, використовуючи їх у боротьбі з демократичним західним світом.
Сталін сприяв виникненню Ізраїлю, бо сподівався, що новопостала держава стане радянським агентом на Близькому Сході. Коли він переконався, що Ізраїль може бути агентом лише самого Ізраїлю, він зненавидів цю країну і заклав традиції боротьби проти неї. 50-60-70-80-ті роки ХХ століття – це період антиізраїльської активності СССР. Чимало терористичних актів на теренах Ізраїлю, в яких гинули тисячі мирних ізраїльтян, були організовані КГБ СССР руками їхньої близькосхідної агентури.
З 1973 року приблизно три тисячі палестинських бойовиків із допомогою КГБ СССР та радянського міністерства оборони пройшли військово-диверсійне навчання в Радянському Союзі – в Баку, Ташкенті, Сімферополі та Одесі.
23 квітня 1974 року шеф КГБ СССР Андропов звернувся до генсека ЦК КПСС Брежнєва з проханням про допомогу близькосхідним терористам вибухівкою і спецтехнікою. Планувалося завдати ударів по нафтосховищам у Саудівській Аравії, Перській затоці, Гонконзі і т.д. Хотіли нищити танкери і супертанкери, посольства США та Ізраїлю в Ірані, Греції, Ефіопії, Кенії. Готували напад на будинок діамантового центру в Тель-Авіві. Брежнєв погодився. Отже, найвище радянське керівництво стало співучасником кримінальних злочинів. Сьогодні такі російські структури як ФСБ, служба зовнішньої розвідки, ГРУ Генштабу ЗС РФ продовжують активно співпрацювати з багатьма терористичними організаціями на Близькому Сході.
Згадаймо, що напад «Хамас» на Ізраїль стався внаслідок прагнення керівництва РФ і особисто Путіна відволікти увагу світової громадськості і в першу чергу США від війни Росії в Україні і завдяки цьому зменшити військову допомогу Україні.
Дивно, як прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу багато років намагався підтримувати дружбу з РФ. Навіть ходив Москвою з «колорадською стрічкою» (символом російської агресії проти України). Таку наївність можна було би простити, якби Нетаньягу був «ботаніком», але він не «ботанік», він генерал військ спеціального призначення.
Тепер РФ разом зі своїм військовополітичними «клієнтами» на Близькому Сході ще раз продемонстрували свою звірячу пику.
Події в адміністративному центрі російського Дагестану місті Махачкала продемонстрували, що нині Московщина цілком готова до єврейських погромів. Тисячі місцевих прибули до аеропорту Махачкали з метою полювання на євреїв. Двох хлопчиків запитали: «Навіщо ви сюди прийшли?» Ті відповіли: «За єврейцями». Ще питання: «А що ви будете з ними робити?» Відповідь: «Вбивати». «А як?» Відповідь: «Ножами».
Ось так. А ізраїльські діячі шукали антисемітизм в Україні… Хоча за даними українського діяча і дослідника Йосипа Зісельса, рівень антисемітизму в Україні один із найнижчих в Європі. Коли кілька років тому, ще за Порошенка, президенту Ізраїлю, що перебував з візитом в Україні, надали можливість виступити з трибуни Верховної Ради, він розповідав нам про український антисемітизм. Пам’ятаю, як я тоді прочитав коментарі одного ізраїльського блогера, котрий писав, як йому соромно за виступ його президента в українському парламенті… Ніякого фашистського антисемітизму в Росії ізраїльські лідери не бачили. Тепер настав момент істини.
По Москві бігали і бігають російські високопосадовці з планами остаточного вирішення українського питання за аналогією з остаточним вирішенням єврейського питання в нацистській Німеччині. Феноменальна жорстокість російських і палестинських терористів по відношенню до українців і євреїв свідчить, що плани, що здавалися фантастичними, зовсім не фантастичні. Як казала одна дуже похилого віку жінка, що пережила Голокост: «Якщо хтось каже, що хоче убити вас, вірте йому».
Отже, тепер ми, українці й ізраїльтяни, перебуваємо в одному окопі і маємо спільного ворога, який не відмовиться від того, щоб наші народи не існували.
А це означає, що Ізраїлю треба перестати боятися гніву Москви і нарешті свою ефективну і високотехнологічну зброю постачати Україні. Кожна невдача Росії на українському фронті полегшить становище Ізраїлю і перемога Ізраїлю над російськими «proxi» буде допомагати Україні.
Отже, спільними зусиллями до спільної перемоги.
