З 7 по 20 січня 2012 року моніторинг Центру дослідження суспільства зафіксував 88 протестів, 19 негативних та 1 позитивну реакцію. Після святкового затишшя відновлюється досить високе співвідношення репресивних дій до протестних. У середньому кожен п’ятий протест зазнавав репресивних дій за останні два тижні.
Згідно з загальною тенденцією, у засоби масової інформації найчастіше потрапляють повідомлення про репресії стосовно помітних політичних гравців – партій та окремих відомих політиків. Ці гравці мають достатньо ресурсів, щоб привернути увагу до свого протистояння із правлячою партією чи державним апаратом. У результаті повідомлення про «жахливе» поводження із ув’язненими опозиціонерами чи чергова бійка між чиїмось прихильниками і міліцією, хоч і набивають багатьом оскомину, щоразу створюють достатньо шуму, щоби заглушити повідомлення про репресії проти звичайних громадян. Ці звичайні громадяни, які воюють проти місцевої влади та приватних компаній щодо своїх насущних проблем, мають обмаль ресурсів для створення ефірного шуму. Тому про них варто написати окремо.
У грудні 2011 року в Корсуні – селищі міського типу Донецької області – розгоралися пристрасті довкола будівництва заводу з переробки відходів металургійної промисловості. Всупереч думці місцевих мешканців, місцева влада надала дозвіл ТОВ «Енерго» на це будівництво. Таке рішення влади викликає серію протестів, які змусили сесію Корсунської ради призупинити дію свого дозволу на будівництво. Однак, влада не забула і про тих, хто посмів поставити під сумнів її рішення. На початку січня 2012 року з’явилися три вироки суду – одному із мешканців присудили 60 годин громадських робіт, а двох жінок оштрафували на 119 та 51 гривню. Звинувачення полягало у використанні нецензурної лексики. Окрім цього, за словами корсунян, зараз відбувається масова перевірка відповідними інстанціями малих підприємців селища, які брали участь у протестах.
Вже 5 років у Києві триває конфлікт довкола будівництва за адресою вул. Пирогова 2б. Згідно з висновками прокуратури, ділянка під забудову виділена незаконно, порушуються технічні та гідрологічні норми, що рано чи пізно призведе до руйнування довколишніх споруд, серед яких три пам’ятки архітектури. А згідно з останнім рішенням суду, забудовнику заборонено здійснювати будь-які дії на земельній ділянці, що фактично означає заборону вести будівництво. Тим не менше, роботи тривають, і зараз уже завершено два поверхи майбутніх багатоповерхівок. 13 січня близько 13:30 місцеві мешканці на 10 хвилин перекрили рух на вулиці Богдана Хмельницького, аби привернути увагу до цієї абсурдної, але такої типової ситуації. Люди безперервно ходили по пішохідному переходу, незважаючи на умовляння міліціонерів зупинити акцію. Але на подібні «незаконні» дії, на відміну від незаконних забудов, влада вміє реагувати миттєво і ефективно. На місце акції прибули співробітники спецпідрозділу «Беркут» і відтіснили протестувальників на тротуар.
Влада також активно реагує на протести найманих працівників. 30 грудня 2011 року у Донецьку до міліції зателефонував невідомий та сказав приблизно наступне: «Якщо впродовж тижня не повернуть борги із зарплати, то будівлю (заводоуправління ВАТ «Точмаш») буде висаджено в повітря». Вибухового пристрою на території заводу не виявили, а 11 січня затримали 52-річного колишнього робітника «Точмашу». Тепер чоловікові загрожує 5 років позбавлення волі за те, що він був змушений вимагати задовольнити свої законні вимоги.
В Умані працівники заводу «Мегомметр», а це близько 800 людей, планували вийти на центральну площу міста. Вони хотіли висловити своє невдоволення діями та бездіяльністю місцевої влади, зокрема міського голови Юрія Бодрова, в результаті яких у заводу мають забрати землю. Але 14 січня Черкаський адміністративний суд заборонив проведення цієї акції.
Також влада вміє боротися із дідусями, які висловлюють своє незадоволення нею у символічній формі. 19 січня у Ковельському районі Волинської області міліція затримала 73-річного мешканця району, члена Спілки художників України Валентина Данилюка. Суть злочину полягала у тому, що художник розмалював рекламний щит із зображенням Віктора Януковича, який знаходився на 71-му кілометрі дороги Доманово-Ковель-Чернівці-Теребляче. Суд кваліфікував вчинок як «дрібне хуліганство» і присудив 51 гривню штрафу. Як пояснив свої дії сам «терорист», він лише хотів домалювати гаранту такі вуса, як у Йосипа Сталіна. Нещодавно цьому дідусеві-художникові скоротили ветеранську пенсію.
Конституційне право на мирні зібрання та свободу слова влада часто розуміє по-своєму. 20 січня у місті Олександрія Кіровоградської області мав відбутися мітинг підприємців щодо скасування передачі центрального ринку в оренду. Перед початком акції з’явилися невідомі молодики спортивної статури, оточили сцену і не пускали організаторів до неї. Кілька чиновників та ті ж молодики досить жорстко проклали коридор через учасників акції, аби міський голова Степан Цапюк зміг дістатися сцени. З цієї сцени мер почав розповідати про свою непричетність до оренди ринку, а його очільники у цей час активно демонтували палатки підприємців. Після того, як мер закінчив промову і покинув сцену, молодики прийнялися й за неї. Правоохоронці на місце події прибули з великим запізненням, зробили кілька зауважень невідомим «спортсменам» та поїхали, дозволивши їм продовжити свою справу. Ось так влада своїми руками та руками невідомих перешкодила реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання.
Нещодавно представники профспілки Донецького національного університету написали звернення до Міністерства освіти та науки з проханням розірвати трудовий договір із виконуючим обов’язки ректора. Причиною були систематичні порушення ним трудового законодавства. В. о. ректора Петро Єгоров зреагував миттєво, вимагаючи розслідування нібито сфальсифікованого звернення. У середині січня в університеті з’явилися правоохоронці. Більше тижня вони допитували професорів, представників профспілки, проводили з ними «виховну роботу», наголошуючи на кримінальній відповідальності за брехливі свідчення. Представники профспілки пов’язують смерть двох її членів з допитами правоохоронних органів.
Як демонструють ці випадки, влада охоче бореться із проявами невдоволення, а от боротьба із причинами невдоволення дається їй досить важко. Навіть у найабсурдніших та найочевидніших ситуаціях їй часто не вистачає чи то сил, чи то бажання діяти згідно з законом та в інтересах громадян. У результаті звичайні люди, часом доведені до відчаю та обурені наглістю порушень, виходять на вулиці й деколи вдаються до крайніх методів протесту. І часто влада, на догоду тим, хто систематично порушує законодавство та навіть ставить під загрозу життя та здоров’я громадян, репресує подібні прояви невдоволення всіма доступними їй засобами. Бо влада почує кожного і докладе всіх зусиль, щоб змусити замовкнути невдоволених.
Показники щодо кількості протестів та репресій можуть незначною мірою змінюватися, оскільки про деякі події ЗМІ повідомляють із запізненням. Щодо джерел інформації про згадані події просимо звертатися за контактами нижче. При розрахунку кількості протестів не враховувалася їхня тривалість.
Центр дослідження суспільства (ЦДС) – незалежний некомерційний науково-дослідний центр дослідження соціальних проблем і колективних протестів. З вересня 2009 року ЦДС фіксує усі протестні події, позитивні та негативні реакції на них влади або інших об’єктів протесту в Україні на основі регулярного моніторингу більше 180 національних, обласних та активістських засобів масової інформації.
