Інфляція на рівні 13% та зростання промислового виробництва вже в січні-лютому цього року – привід для стриманого оптимізму, вважають провідні економічні експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, які вчора презентували макрозвіт «Економічний прогноз» у прес-центрі «Укрінформ».
Головна новина – Україну, на думку експертів МЦПД, очікує значне уповільнення темпів інфляції, і в 2016-му році вона становитиме 13%, що близько до цільового показника, встановленого Національним банком. Вже в квітні, на думку провідного економічного експерта МЦПД Олександра Жолудя, інфляція впаде із поточних 32,7% до майже вдвічі нижчого рівня, і поступово знижуватиметься до кінця року. Головним чинником цього він вважає значно менш радикальне збільшення тарифів на комунальні послуги, ніж у 2015 році, а також початок зростання промислового виробництва та подальшу співпрацю із міжнародними фінансовими донорами, в першу чергу, МВФ.
Разом із тим, на думку Олександра Жолудя, чого точно не варто чекати, так це активізації інвестиційної діяльності. Інвестиції в країну не надходитимуть принаймні до початку проведення реальних реформ та люстрації в судовому корпусі. Разом з тим, у МЦПД допускають продовження впровадження податкової реформи.
Формально приплив інвестицій буде, можливо, навіть у більших обсягах, ніж у минулому році. Але потрібно розуміти що це за інвестиції. У минулому році в Україні основний приплив інвестицій надійшов у вигляді збільшення капіталу банків. Це були в основному банки з іноземним капіталом, але до переважної більшості банків не надходило «нових» грошей. Це були їхні боргові зобов’язання перед материнськими структурами, що переносилися у власний капітал банків. Якщо мова йде про те, що називається «greenfield investments», тобто інвестиції в нові проекти, то у цьому році вони будуть дуже незначними, в першу чергу, через недосконалість системи судового захисту прав власності.
В «Економічному прогнозі» МЦПД завжди дуже багато уваги приділяється джерелам наповнення державного бюджету та аналізу його реального дефіциту. У цьому контексті старший економічний аналітик МЦПД, Ангела Бочі зазначила, з огляду на нещодавно презентований звіт Мінфіна за 2015-й рік, що, дійсно, річний план за доходами виконаний вперше за 4 роки, і в цьому сильно допомогли інфляційні та девальваційні процеси у першу чергу, а також введення деяких нових податків, зокрема додаткового імпортного збору, справляння військового збору та зростання акцизів.
Незважаючи на позитивну динаміку виконання бюджету за січень-лютий 2016 року, експерти виділили наступні ризики: динаміка ВВП та курс гривні, зростання соціальних стандартів, приватизацій, дохід від НБУ, доходи від реалізації конфіскованого майна, існування «прихованого» дефіциту бюджету, тривала податкова реформа.
Також експерти МЦПД окреслили основні компенсатори для наповнення цьогорічного бюджету:
– Подальше зменшення видатків державного сектора у ВВП, який значною мірою призводить до низького рівня економічного розвитку та унеможливлює вихід із бідності
– Прозоре податкове адміністрування з використанням електронних сервісів та мінімальним контактом з платниками податків, що призведе до детінізації та збільшення довіри платників податків до держави
– Інвентаризація державного майна, у тому числі, яке використовується на позадоговірній основі та на пільгових умовах, укладання нових договорів найму, які відповідають сучасним вимогам.
– Перегляд принципів оподаткування нерухомості, у тому числі «податку на розкіш» базою оподаткування є площа, а не нормативно-грошова оцінка майна. Не повинно бути так, що однакові суми податків платить власник квартири в Києві і в якомусь районному центрі. Утім, поки в Україні не налагоджений ринок оцінки, а значить, і ця модель, у разі її реалізації, до нашої країни ще не придатна
– Повернення так званих коштів «сім’ї Януковича»
– Запровадження ринкових умов для грального бізнесу
– Запровадження мінімальних роздрібних цін на тютюнові вироби – Кабмін повинен був до 1 березня встановити мінімальні роздрібні ціни на сигарети, проте, з 15 березня ціни на 22% сигарет дешевого сегмента були знижені, у результаті чого державний бюджет недоотримає 200 млн. грн. ПДВ і 60 млн. грн. місцевого акцизу з роздрібної торгівлі. Такі дії Уряду не дозволяють значно зменшити паління серед соціально вразливих верств населення, у першу чергу, молоді.
– Легалізація видобутку бурштину , проблема якого створила останнім часом значну соціальну напругу.
У цілому, попри значну кількість ризиків виконання бюджету-2016, експерти МЦПД певні того, що це можливо, і лише від наявності злагоджених дій усіх урядових інституцій та конструктивної політичної волі Президента залежить, чи стане 2016-й справді роком економічного переламу на краще.
