У 2015 році через рік після початку війни з Україною в Росії був прийнятий «Федеральний закон від 23.05.2015 “Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації”». Згідно до нього було значно збільшено репресивні заходи, щодо неурядових і міжнародних організацій, визнаних в РФ небажаними – накладанням великих штраф, навіть кримінальної відповідальності. Між міжнародними організаціями окремо названо Світовий Конгрес Українців. Недавно 11 липня 2019 року Генеральна Прокуратура РФ прийняла рішення про визнання СКУ небажаною організації на території РФ. Рішення є остаточне яке проходило узгодження в різних російських владних структурах між ними в Думі РФ, складова російської авторитарної системи, що претендує обдурити світ немов держава дійсно має демократично обраний парламент. Після цього СКУ був оперативно внесений до “Переліку закордонних і міжнародних неурядових організацій, діяльність яких визнана небажаною на території РФ”, котрий веде Міністерство Юстиції РФ.
Це фактично продовження переслідування української діаспори чи етнічної меншини в РФ. У 2010-11 роках Мін Юс РФ якщо його можна назвати міністерством, а його діяльність юстицією винесло рішення ліквідувати центральні координуванні центри українців у РФ, Федеральну Національну Культурну Автономію Українців Росії та Об’єднання Українців Росії. Причини цього були виключно політичними за словами самого Міністра Закордонних Справ РФ Сергія Лаврова, хоча Мін Юс РФ подав причини технічного характеру. Між дійсними причинами було навіть відзначення Голодомору України. Реакція державної влади України у той час режиму Віктора Януковича була зовсім не адекватна, а навіть схвальна бо посол України у РФ у той час Володимир Єльченко заявив, що вина по стороні українських структур. Хіба винагородою за його русофільську позицію було направлення його Президентом Петром Порошенком на пост Постійного представника України до Організацій Об’єднаних Націй у час коли Україні припала участь у Раді Безпеки ООН, а навіть часткове головування нею.
Тобто, спочатку обезголовили українців в РФ, а тепер взялися за місцеві структури які також становлять проблему для імперської авторитарної влади. РФ ніколи не діє прозоро.
Наразі реакція СКУ на окреслення його небажаною організацією не адекватна також хоча не так як України щодо ліквідації ФНКАУР і ОУР. Неадекватна тому, що провід СКУ уважав, що ця акція хіба скерована виключно проти Торонтського СКУ! Рішення з 2015 року було наслідком війни, а до-бавлення прокуратурою у 2019 році це наслідки заворушень які сьогодні відбуваються у громадському секторі у РФ. Явною небезпекою для авторитарного режиму це українська національна меншина.
До речі і на маргінесі психологічний тиск на українську діаспору з сторони Москви проявляється поза територією РФ. Велика українська діаспора у Білорусі не є членом СКУ. Я там був і зрозумів від українських співбесідників, що таке членство в СКУ певне принесе переслідування з сторони Москви бо Москва всюди присутня і активна на території Білорусі. Українська національна меншина у Білорусі не є небезпечною ні для Москви ні для авторитарного режиму Олександра Лукашенка коли ця меншина ізольована.
За радянської влада діяла відносно успішно для тоталітаризму залізна заслона. Брак інформації через брак контакту служило імперії. Натомість інформація і контакт розбуджує прагнення до вільного життя.
Отже ж що має робити провід СКУ. СКУ є неурядовою організацією в ООН і повинен це питання порушити на форумі ООН. Також Україна повинна порушити це питання як держава на форумах ООН. Іронією тут правда, що Постійним представником України в ООН далі являється одіозний Володимир Єльченко.
Крім цього СКУ повинен утруднити юристів для порушення цієї справи остаточно в Європейському Суді Прав Людини. До того треба виснажити усі процеси судові у РФ. Очевидно, нічого не буде позитивного у судах РФ але це добре зрозуміє Європейський Суд. СКУ не сміє просто відкинути це питання бо РФ і так не шанує рішення Європейського суду. Таке рішення не буде виконуватися але воно може стати прицілом додаткових санкцій проти РФ.
Коли проаналізувати події з РФ і українською національною меншиною та СКУ в останньому десятиліттю то російська стратегія стає дуже прозорою. За свого сатрапа Віктора Януковича РФ обезголовила українців у Росії бо знала що не буде фактично жодної реакції чи захисту з сторони Януковича і його послів. В час війни РФ розпочала війну також з українською світовою громадськістю яка впливає більше чи менше на свої уряди і докладає до санкційного режиму. І у час недавніх заворушень проти Путіна в РФ прийшов час нейтралізувати зовсім навіть місцеві українські національні громади у РФ які легко можуть стати частиною тих заворушень.
Слід рівночасно пам’ятати що РФ це не національний моноліт. Сьогодні навіть деякі москалі чи росіяни бунтуються проти браку демократичності в РФ. Коли до заворушення приступлять національні меншини в РФ які у не так далекому часі становитимуть більшість населення РФ, імперія може не витримати. Тому Москва діє рішучо. І тому треба діяти нам не тільки для захисту української національної меншини але на користь свободи і демократії.
6 вересня 2019 року
Аскольд С. Лозинський
