З початку повномасштабного вторгнення в Україну військові Російської Федерації систематично вчиняють 7 типів воєнних злочинів. Про це йдеться в дайджесті порушень, підготовленому правозахисниками ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».
Проаналізувавши події останніх тижнів правозахисники роблять висновок, що військові РФ на території України систематично вчиняли такі міжнародні правопорушення як
1) порушення принципу розрізнення та напади невибіркового характеру (приклад: ракетно-бомбовий удар по будівлі Драмтеатру в оточеному Маріуполі);
2) напади на об’єкти, що перебувають під особливим захистом (приклад: обстріл території ПАТ «Сумихімпром» та пошкодження резервуару з аміаком);
3) знищення та захоплення майна, розграбування (приклад: розграбування росіянами історико-культурного музею-заповідника «Садиба Попова» у Василівському районі Запорізької області);
4) використання голоду як способу ведення війни і обмеження доступу до гуманітарної допомоги (приклад: блокада російськими військами м. Маріуполя, в якому можуть перебувати близько 300-400 тис. цивільного населення);
5) депортація та примусове переміщення цивільного населення окупованої території (приклад: вивезення кілька тисяч маріупольців російськими військовими на територію РФ);
6) сексуальне насильство (факти зґвалтувань зафіксовані в Київській, Херсонській, Запорізькій областях);
7) примусові зникнення та свавільне позбавлення волі (приклад: затримання росіянами секретаря міськради Нової Каховки Дмитра Васильєва).
Правозахисники фіксують сотні подібних порушень МГП, які згідно міжнародному праву кваліфікуються як воєнні злочини.
Ці злочини вчиняються окупантами в Харкові, Маріуполі, Чернігові, Гостомелі, Ворзелі, Сєвєродонецьку, Рубіжному тощо.
Детальне пояснення та приклади інших типів порушень можна прочитати в опублікованому дайджесті.
Східноукраїнський центр громадських ініціатив документує порушення прав людини, скоєних під час війни в Україні з 2014 року.
Наразі команда СЦГІ продовжує роботу, розпочату у 2014 році з метою подальшого подання відповідних матеріалів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), Офісу Генпрокурора (Україна), міжнародним комісіям із розслідування, мандат яких передбачатиме збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, воєнних та інших злочинів, а також іншим міжнародним організаціям.
