Йосиф Сірка
Майже дві тисячі років тому Юда зрадив Ісуса Христа за 30 срібних. Протягом отих, майже, двох тисяч років у світі відбувалися зради не тільки за гроші, але вони завжди були причиною терпіння зраджених. Щоправда, зради відбувались не тільки за гроші, але й за різні вигоди для зрадника. Якщо мова йде про зраду, то завжди мається на увазі одна людина, чи мала група людей, але ніколи не було явища колективної зради – цілих громад, союзів, які об’єднують десятки держав.
Історія повна прикладів зради, за допомоги якої вбивали королів, полководців, президентів, ватажків та навіть церковних діячів і то не завжди за гроші. ХХ століття відоме й тим, що зради траплялися з ідеологічним підґрунтям – коли зазомбовані комуністичною ідеолоґією комуністи були здатні зрадити власний народ.
Зрада особливо позначила історію українців, починаючи вже в середньовіччі і закінчуючи, на жаль, не Кочубеєм та деякими козацькими полковниками, які зрадили Мазепу, але вже нашими сучасниками, які продалися Путінові не тільки за гроші, але й нафту, чи ґаз. Отже, у ХХІ-ому ст. зрада стала дуже прибутковою і куди до неї Юдові з його 30 срібняками, скоріше всього, стали його особистою траґедією на все його життя.
Україна опинилася б на першому місці у світі, коли б оцінювали її історію щодо того скільки горя зазнали українці саме за зраду, яка під сучасну пору може стати державною політикою, щоб утихомирити імперські амбіції свого вічного ворога.
Самі подумайте: країна перебуває у війні, за 5 років війни вже втратила біля 15 тисяч загиблими, мільйони покалічени фізично і душевно, бо примушене переселення це також калічення людини, а тут засновується передвиборча „партія”, яку очолює людина, яка не була здатна сказати ні одного слова на захист українського поета-ґенія Василя Стуса (1938 – 1985).
В.Медведчук, який так неуспішно захищав Стуса, пояснює це тодішньою політичною системою. Кидається в очі, що з того часу Медведчук не поплатився за свою непрофесійну поведінку оборонця Стуса, але пройшов „драбиною” кар’єри до найвищих щабелів державного керівництва. Хто пригадує його на посаді голови Президентської адміністрації, то знає, що дуже часто можна було чути не тільки про „темники Медведчука”, але й вислів „президент при адміністрації Медведчука”.
Темники Медведчука відійшли у забуття, але Медведчук просунувся далі – став кумом Путіна! Звичайно не кожний українець може собі таке дозволити – запросити Путіна за кума, але Путін врахував „заслуги” Медведчука і це стало на користь обом колишнім членам КГБ, якщо вірити твердженням, що не тільки підполковник Путін, але й Медведчук служив цій організації.Згідно з деякими джерелами, Порошенко був не тільки президентом, але й бізнес партнером Медведчука, що й спричинилося до того, що Медведчук виглядав, мов би, ґубернатором Малоросії, бо він одинокий з українців міг порушувати повітряний простір між Україною та РФ, що він і використовував для своїх відвідин кремлівського кума.
Щодо України, то Медведчука не дуже турбували українські полонені в Росії. Йому приписали звільнення Савченко, так само, як і недавнє звільнення 4-ох полонених, щоб показати „результати”.
А в дійсності „результати” діяльності Медведчука зводяться до кремлівської пропаґанди в Україні чере телеканали та інші ЗМІ, до замовчування окупації й анексії Криму, Донбасу, до замовчування щоденного вбивання та калічення українських військових та цивільних.
Людям, хитрий лис, в Україні розповідає про мирне співжиття з аґресором, про дешеві ґаз та нафту і готовий до „чистого листа” переговорів, забувачи про тисячі вбитих, про анексію, про окупацію. Та найстрашніше з того всього виглядає, те, що 10% опитаних готові забути минуле цього „адвоката” В.Стуса, готові забути те, що, у принципі, політика „Опозиційної платформи.- За життя” є зрадою національних інтересів незалежної держави. До цієї зради Медведчука, Бойка, Рабіновича та Ко важко прирівняти зраду Европейської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), бо ця европеська організація неукраїнська і не прямо заторкує державну політику і суверенітет України, вона лише підтвердила, що зраду може скоїти і така організація, яка себе декларує за „принципову”, а коли появляються гроші, то про „принципи” забувають – зраджують.
Отже, ПАРЄ продалася за 70 мільйонів Евро, зрадила свої демократичні принципи щодо дотримування людських прав, суверенітету незалежних країн, ставлення до агресора, ставлення до порушення міжнародного права, воєнних злочинів, терористичної діяльності. Вона навіть „забула”, що приймала резолюції щодо анексії Криму, щодо захоплення в полон українських моряків, а про забуття про збитий малайзійський літак з 298 дітьми та дорослими – геть забула!
Українські втрати за 5 років російської аґресії перевищують десятки мільярдів і зрадницька вільна аґітація за мир з ворогом, який щодня збільшує атаки проти невинних солдат на цивільних, вказує лише на те, що зрада в Україні увійшла до дивізії гібридних військ РФ, які вже зафіксували успіх під час анексії Криму, якою безпосердньо керував Путін – кум майбутнього депутата ВР України!
Медведчук, мовби, перевзяв естафету свого кума і зараз просуває її українським виборцям. Тому доречно буде пригадати перед виборами слова вірша видатної поетеси України Л.Костенко „Естафета”:
Різні бувають естафети,
Міщани міщанам передають буфети,
Заяложені ложки, тупі ножі,
Глупоту свою і думки чужі.
„Гонорар” Юди 30 срібних з перед 2000 років перетворився на мільйони, що засвідчує про „інфляцію” зради, якою переповнена Україна, коли приглянутись до передвиборчої аґітації, яка спрямована на купівлю голосів за рахунок зради совісті, а то й зради державних інтересів, державного суверенітету! Та зрадники, певно, не знають, що Юда був людиною совісною, що й послужило причиною того, що він не збагатів, а повісився!
Торонто, 16.7.19 р.
