Федір Шапоренко, АБН
Цього року День незалежності України святкуватиметься не лише у Києві, а й у Суджі. Такого результату досягла путінська держава за два з половиною роки повномасштабної війни. Що ж, уже вражає. Кремль трясе над планетою іржавою бомбою, одночасно намагаючись підмаститися до глобального Півдня. У Росії з’являється техніка із прапором вільної Білорусі. Кадировці надають іншим росіянам повне право повоювати замість них. Чечня окупована давно, але чи тепер надовго?
Мости, тюремники та Ленін
Курська операція ЗСУ триває. 13 серпня розпочався наступ на Коренево. Ліквідовано вже кілька колон ЗС РФ. Знищено три мости через Сейм – 16, 18 та 19 серпня. У казані опинилися до тисячі путінських солдатів, відрізаних від основної частини Глушківського району. З’являються нові казани. Діри затикаються терміновиками, але не тільки. Наприклад, 19 серпня для оборони Курської області знято персонал станції попередження про ядерний удар («космічна піхота»). Через добу МО РФ створило угруповання «Білгород», «Брянськ» та «Курськ». Назви російських міст, і цей символічний рубіж. Чи скоро дочекаються своєї черги «Москва» та «Санкт-Ленінбург»?
Взято кілька тисяч полонених. Серед них під сотню співробітників УФСВП з колонії ІЧ-3. Якщо до 12 серпня ЗСУ впевнено контролювали 1000 квадратних кілометрів і 74 населені пункти, то через три доби вже 1150 квадратних кілометрів і 82 селища, а до 20 серпня — 1263 і 93. Для управління всім цим господарством 15 серпня довелося створювати військову комендатуруна чолі з генерал-майором Едуардом Москальовим. Ставлення населення до українців загалом стримано-доброзичливе. Горе, щоправда, спіткало комуністів: у Суджі звалено пам’ятник Леніну.
Биті в бою путінці відрубали голову полоненому. Типова реакція. “Не маючи сил і сміливості протистояти нам на полі бою”, як давно зазначив президент Зеленський. Підлобоягузливий садизм, власне, і становить державну суть путінізму, втілює його духовні скріпи та традиційні цінності.
Де війна, там і мародерство. У деяких районах Курщини мешканці перейшли на самообслуговування. Українці наголошують: це не наше, це ваше. Все одно ніхто не переплюне путінських друзів у масштабах загальнонаціонального злодійства. На одних лише нацпроектах цього року вкрадено ще три мільярди рублів.
Внутрішній фасад імперії
Зрозуміло, що Кремль огризається. 17 серпня, наприклад, путінські льотчики скинули КАБ на житловий будинок у Мирнограді Донецької області. Хоча головні дії захисту режиму робляться всередині. Примусова деанонімізація блогерів-десятитисячників знаменує новий щабель у насадженні цензури. Начхати, що Кремль б’є в першу чергу по своїх. Головне, щоби боялися.
Холопи бояться. За даними ФОМ, рівень довіри до Путіна за тиждень зріс до 80%. Ще трохи, і наздожене Чаушеску з Каддафі. Тих, що пішли, як відомо, в астрал неземного народного кохання.
Кремль відповідає взаємністю. Вустами своїх пропагандонів на кшталт Нарочницької, яка запропонувала килимові бомбардування Курської області. «Інакше програємо!» — злякано виблискує Шахназаров. Імперська номенклатура готова витратити у топці своєї війни хоч усе населення РФ. Саме за право розпоряджатися життям підданих путінці десять років тому і розпочали цю війну. Спочатку “гібридну”, потім фронтову.
Глобальний Південь проти путінізму
Багато хто сміється з влади РФ, шалено стурбованих глобальними проблемами подалі на півдні та сході. Спочатку представник Кремля в РБ ООН порушив питання про Газу, а за кілька днів Путін полетів до Баку. Навіть Беслан відвідав! (Це в РФ.) Імперія розпласталася на килимах «глобального Півдня».
Але жителям півдня не варто обманюватися. 19 серпня до Держдуми внесено законопроект про заборону переселення сімей трудових мігрантів до РФ. Вони потрібні Кремлю лише в іпостасі робсили. Втім, як і росіяни. Поки кадировці оспівують свої інтернет-подвиги, мильчаківці з «Русича» відкрито оголошують про ритуал жертвопринесення, що готується. На роль жертви шукають людину з неслов’янською зовнішністю.
При цьому Путін нещодавно підписав указ, згідно з яким вид на проживаня буде надано будь-якій, що навіть не знає російської мови, якщо вона прийме традиційні цінності диби й батога. Гарний символ цього тижня: ярославський провладний бізнесмен-яєчник Ельман Азізов, одягнений єгипетським фараоном і запрягаючи своїх рабів у візок.
Протистояти імперії можна лише міжнародною солідарністю. Нещодавно, до речі, на Курській області з’явився танк під біло-червоно-білим прапором. З іншого боку, за деякими даними, участь у боях беруть лукашистські карателі. Це війна не лише між РФ та Україною; це війна між гнобителями та вільними людьми.
Герої тилових битв
На вістрі обертається в хитромудрій підтанцьовці оточення «вірного піхотинця Путіна». Ще 9 серпня Кадиров пообіцяв “хороші результати” протягом двох-трьох днів. Тепер Алаудінов обіцяє те саме протягом двох-трьох місяців. Такими темпами скоро дійде до виміру у століттях. Воювати проти вільних людей зовсім не те, що бити беззбройних.
У спеціального загону швидкого бігу «Ахмат» з’явилося нове гасло: «Нас не наздоженуть». Саме час включити однойменну пісню “Тату”. До речі, бігають піхотинці вкрай погано. Мало того, браві кадировці на чолі з елітним бійцем Юсуфом Абдулвадудовим навіть магазин стільникового зв’язку до ладу пограбувати не можуть.
На що взагалі придатні ці вояки? З’являються несамовиті розповіді про сексуальні перверсії вартових падишаха. Не дивно, що солдати з інших підрозділів намагаються менше взаємодіяти з ними і частіше здаватися в полон українцям. Втім, самі кадировці теж охоче здаються, коли нема куди тікати.
Героєм дня залишається Алаудінов. Тим, що сміливо критикує МО РФ, то заявляє, що наступ ЗСУ зупинено. 19 серпня він заявив, що росіяни повинні народжувати більше дітей, щоб віддавати свої життя у боротьбі за Російський Рейх (або насолоджувати погляди його однополчан). «Навіщо ви та ваші діти потрібні цій країні?». Відповідь очевидна. Здохнути за Путлера чи за Кадир-хана.
На прикладі поведінки ахматівців у Курській області можна бачити, чого варта їхня відданість Кремлю. Вони готові служити імперії, доки все стабільно. Але сьогодні є стабільність, а завтра її немає.
Чи прокинеться Чечня
У самого Кадирова, здається, все гаразд. Нещодавно похвалився автомобілем, який нібито йому подарував сам Маск. Коли американського бізнесмена попросили прокоментувати ситуацію, він просто дистанційно відключив програмне забезпечення «Тесли». Як тепер тікати з поля бою?
За комедією пригод недавнього нобелівського лауреата прихована трагедія чеченського народу. Жорстокими репресіями опір загнано в глибоке підпілля, але імперія, отримавши удар ззовні, розходиться тріщинами по всьому полю. Курські події демонструють: кадировські поліцаї тікають від поштовху. З цього уроку можна отримати багато корисних висновків.
Чечня рано чи пізно прокинеться. Прокинуться й інші народи. Імперія зрештою буде зруйнована.
