Протягом перших 100 днів роботи мер Києва Віталій Кличко не поспішав виконувати свої передвиборні обіцянки, чітко визначати пріоритети, ключові корупційні ризики та зрештою переломити критичну ситуацію із джерелами надходжень до міського бюджету. Попри отримання всієї повноти влади через наявність контрольованої більшості в Київраді та призначення Кличка на посаду голови КМДА, протягом 100 перших днів роботи суттєвих змін у роботі КМДА немає, а столиця продовжує страждати від старих проблем. Про те, як вирішити ці проблеми і достукатися до мера дискутували експерти, депутати та чиновники на круглому столі «100 днів міського голови Віталія Кличка: втрачені можливості для виведення мільярдів з тіні», що відбувся 30 вересня у інформаційному агентстві «УкрІнформ». Організатор круглого столу – Фундація «Відкрите суспільство» www.osf.org.ua
Леся Шевченко, президент Фундації «Відкрите Суспільство» як один із координаторів ініціативи «Реанімаційний пакет реформ – Київ» звернула увагу на можливості, що були в розпорядженні Кличка і які, в силу різних причин, були втрачені.
За її словами, найбільшою проблемою є непрозора та не публічна кадрова політика В.Кличка. Керівники підрозділів КМДА із високими корупційними ризиками попри невиконання поставлених завдань при попередній владі, продовжують посідати керівні посади. Фундацією було проведено незалежну антикорупційну експертизу проекту Регламенту Київради. За результатами експертизи, в проекті Регламенту експертами було виявлено більше 70 корупціогенних факторів
«Взагалі не визначено процедурні механізми звітування депутатів про свою роботу перед виборцями, – заявила Леся Шевченко. – Відсутні також процедури підзвітності і відповідальності голів та членів постійних комісій Київради».
У новій редакції Регламенту Київради не передбачено навіть формальних процедур здійснення права участі громади та реалізації головного місцевого самоврядування – принципу народовладдя. Вся робота з підготовки і прийняття рішень зосереджена виключно у рамках самого апарату міської влади, її органів і посадових осіб.
Іван Сікора, директор Фундації «Відкрите суспільство», зупинився на ключових корупційних ризиках, які стоять на заваді виконання запланованих показників надходжень до міського бюджету та на виконанні «Дорожньої карти реформування міста», що була розроблена експертами Фундації та передана В.Кличку в червні 2014 року http://osf.org.ua/public-finance-budget-kyiv/view/309. Цей експертний громадський документ мав би допомогти сформувати ефективну бюджетну та антикорупційну політику В.Кличку.
На думку І.Сікори, важливим є те, що В.Кличко визнав втрати бюджету від земельних махінацій в розмірі 50 млрд. грн., переглянуто нормативно-грошову оцінку землі та проведено аудит частини комунальних підприємств. Однак, як і в минулі роки, критичним є невиконання надходжень до міського бюджету від оренди землі. А саме у земельних питаннях, на думку Івана Сікори, криються основні корупційні ризики. Станом на 1.09.2014 річний план по надходжень від оренди землі виконано лише на 23% і бюджет недоотримав більше 2,8 млрд. грн. Минулого року план було виконано на 52,7% і бюджет недотримав 1,7 млрд грн. І проблема, на думку Івана Сікори, не в завищених планах, а в неготовності належним чином виконувати посадові обов’язки відповідальними посадовими особами. Досі не зроблено жодного кроку для перегляду профільних програм, що регулюють питання земельних відносин та містобудування, не проведено оптимізацію у департаментах КМДА та в комунальних підприємствах, які щороку не виконують заплановані показники надходжень до міського бюджету. Зараз переважно в тіні знаходяться більше 75% київської землі.
«Шляхом детінізація ПДФО можна отримати ще 5-10 млрд. грн., – додав Іван Сікора, – Наприклад, 100 млн. грн. в рік ПДФО можна було б отримати до бюджету за рахунок офіційного працевлаштування лише працівників МАФів яких в Києві більше 24 000».
Значним прорахунком експерт також вважає відсутність дієвих кроків щодо виведення обороту комунальних підприємств з тіні. Наприклад, відповідно до попередніх розрахунків, лише за рахунок належного обліку пасажирів та оптимізації витрат в КП «Київський метрополітен» можна було б відмовитися від підвищення плати за проїзд та вийти принаймні на відсутність збитків.
Іван Сікора вважає, що громада Києва готова допомогти міському голові, але для цього він повинен бути відкритим до громади, бути готовим до предметного діалогу. «Успіх спортсмена залежить від тренерського колективу. – Додав Сікора, – Вийти на рівень найвищих світових досягнень В.Кличку як спортсмену свого часу вдалося в значній мірі завдяки тренеру Фріцу Здунеку. Зараз тренерським колективом до якого варто прислухуватися є громада міста в особі експертів та громадських активістів».
Екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба розповів про проблеми генерального плану Києва. Йдучи на вибори Віталій Кличко обіцяв не підтримувати Генплан-2025, проте зараз діє прямо протилежно. Наприклад, саме цей генплан був використаний для легалізації забудови «Біонік Хілл».
«Генплан виступає засобом легалізації незаконних забудов. – заявив Глеба, – Замість компенсації шкоди місту та жителям, забудовники пропонують йти за принципом «всім кому винен – прощаю». В чиїх це інтересах ?»
На думку екс-чиновника, необхідним є компроміс між владою та громадою. Прийняття рішення щодо майбутнього розвитку Києва має відбуватися на рівні району, що складає повноцінне місто в 300 тис. жителів. Це потребує повернення до децентралізації.
Екс-голова КМДА та голова фракції »Батьківщини» в міськраді Володимир Бондаренко в цілому погодився із оцінкамиФундації «Відкрите суспільство» та запропонував міській владі до них дослухатися. На думку Володимира Бондаренко, нарікання викликає кадрова політика, яка не відповідає здекларованим планам та вимогам Майдану. На його думку, зміна управління містом означатиме повернення до районних рад, а сьогодні все робиться для того, щоб цього не допустити.
Секретар Київради Олексій Резніков відзначив здобутки, якими за перших 100 днів таки може похвалитися київська влада. Він відзначив, що хоча критика і має підстави, проте нова влада намагається забезпечити як прозорість діяльності її органів, так і відповідність діяльності процедурним нормам.
Олексій Резніков відзначив початок боротьби з МАФами, діяльність з обліку землі тощо. Зокрема, Київська міська рада підготувала позовні заяви та звернення до Генпрокуратури щодо стягнення майже 736 млн. грн. боргу за оренду землі та комунального майна зі 132 інвесторів. «Я погоджуюся з попередніми виступами про те, що боротьба з корупцією має бути фундаментальною засадою роботи київських органів влади, – заявив Олексій Резніков. – Проте слід зауважити, що така робота вже почалася і активно ведеться».
Голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Странніков додав, що сьогодні Київрада страждає не так від тиску громадськості, скільки від відсутності контролю з її боку. За його словами, хоча засідання комісії є відкритим для відвідання, представники громадськості вкрай нечасто приходять проконтролювати дії та рішення. Андрій Странніков зауважив, що єдиною громадською організацією, яка налагодила співпрацю з комісією, є Фундація «Відкрите суспільство», яка також єдиною направила свої пропозиції. «Я звертаюся до Фундації «Відкрите суспільство» з пропозицією сформувати Громадську раду при комісії, – заявив Странніков, – ми готові надавати всю необхідну інформацію та документи».
«Ми пропонуємо міській владі почати громадське обговорення бюджету Києва на 2015 рік вже в ЖОВТНІ, – заявив на закінчення Іван Сікора, – Особливо важливим є обговорення надходжень по статтям бюджету які є ключовими для киян: земля, пайові внески, єдиний податок, детінізація ПДФО, робота комунальних підприємств. Зі свого боку, ми готові надавати сприяння та супроводжувати громадські ініціативи в рамках бюджетного процесу».
Круглий стіл відбувся в рамках проекту «Прозорий та відкритий бюджет Києва – крок до ефективного витрачання публічних фінансів», що реалізується Фундацією «Відкрите суспільство» за підтримки за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
