5 листопада 2014 року
12.00 – 13.00
Українське національне інформаційне агентство — Укрінформ (перший поверх)
(вул. Б.Хмельницького, 8/16)
Організатор– Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
Учасники:
-
Ірина Бекешкіна –директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
-
Юлія Ільчук – аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»
-
Михайло Міщенко – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова
-
Наталя Харченко – виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології
Парламентські вибори-2014: оцінки експертів
Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 29 жовтня по 3 листопада 2014 року провів опитування експертів «Парламентські вибори-2014: оцінки того, що відбулося, прогнози того, що відбудеться». Усього отримано 32 відповіді.
Опитування здійснено за фінансової підтримки міжнародних донорів:Міжнародний Фонд «Відродження», програма Matra Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Національний Фонд підтримки демократії (США), PACT, проект UNITER, Європейський Союз.
-
При оцінці останніх парламентських вибори з позицій демократичного розвитку України думки експертів розділилися порівну між двома варіантами: одні поділяють думку, що «вибори стали кроком уперед у демократичному розвитку країни», інші вважають, що «у деяких аспектах це був крок уперед, у деяких – назад».
-
Основними позитивними відмінностями парламентських виборів-2014 від виборів-2012 експерти вважають мінімізацію застосування адмінресурсу, а також меншу кількість фальсифікацій, вищий рівень прозорості та чесності виборчого процесу. Окрім цього, до позитивних відмінностей виборів-2014 експерти віднесли перспективи формування демократичної проєвропейської більшості у парламенті, вищий рівень публічності і доступу до медіа-простору, вищий рівень політичної конкуренції та запит на нові обличчя у парламенті.
-
До негативних відмінностей експерти віднесли збереження мажоритарної складової виборчої системи, перебування країни у стані війни, неможливість проведення виборів по всій території України. Також вибори-2014 відрізняються, на думку експертів, вищим рівнем популізму та нижчою явкою виборців.
-
Найбільшими несподіванками на виборах-2014 для більшості експертів стали результати голосування. Перш за все – високі результати підтримки Народного Фронту та «Об’єднання «Самопоміч». Другою несподіванкою стало друге місце Блоку Петра Порошенка та результат значно нижче прогнозованого. На третьому місці у переліку несподіванок – вище очікуваного результат «Опозиційного блоку».
-
При визначенні причини втрати Блоком Петра Порошенка лідерства у виборчих перегонах, більшість експертів назвали включення до списку цієї сили деяких кандидатів із сумнівною репутацією, невдалий вибір мажоритарників, пряму або опосередковану підтримку інших сумнівних кандидатів на мажоритарних округах. Другий комплекс причин експерти вбачають у результатах діяльності Петра Порошенка на посаді Президента (відсутність відчутних досягнень, невідповідність реальних дій обіцянкам та недостатню ефективність керівництва державою). На третьому місці серед причин відносної невдачі БПП за пропорційною складовою виборів експерти поставили невдалу кадрову політику і невдалі призначення Президента Петра Порошенка.
-
Основною причиною неочікувано високого результату «Народного фронту» став акцент у виборчій кампанії на збереженні за Арсенієм Яценюком посади прем’єра і ототожненні голосування за партію з підтримкою його кандидатури як очільника уряду. Другим фактором успіху «Народного фронту» експерти вважають достатньо сильну команду, члени якої мали, здебільшого позитивний імідж в очах виборців. Третім чинником, що визначив успіх партії, експерти називають активну інформаційну кампанію, ефективну та інтенсивну рекламу політичної сили, особливо в останні два тижні до виборів.
-
Успіх партії «Самопоміч» на парламентських виборах був зумовлений, головним чином, запитом виборців на нові обличчя у Верховній Раді, здатні очолити реформування країни. На друге місце серед факторів успіху «Самопомочі» експерти поставили роль особистого іміджу Андрія Садового як ефективного мера, а також вдалу конвертацію іміджу Львова як успішного європейського міста в політичну підтримку цієї партії.
-
Показник Опозиційного блоку експерти назвали лише відносним успіхом, адже, на їхню думку, він відображає реальну частку осіб з числа колишніх виборців Партії регіонів і проросійсько налаштованих громадян, які захотіли і змогли взяти участь у виборах. Іншими факторами успіху Опозиційного блоку експерти назвали витіснення основних конкурентів – Комуністичної партії та «Сильної України» – завдяки кращим фінансовим, адміністративним і медійним ресурсам, наявності знайомих облич у списку, активнішій виборчій кампанії та обіцянкам досягнення миру в базових для нього регіонах.
-
Результат Радикальної партії Олега Ляшка експерти пояснили двояко. З одного боку, популістські та радикально-мілітаристичні гасла, які надходили від її лідера та тиражувалися прихильними до нього ЗМІ, швидко створили йому імідж «героя АТО» та «вихідця з простого народу». Водночас з плином виборчої кампанії одразу кілька факторів почали грати проти Радикальної партії: передусім активна інформаційна кампанія проти Олега Ляшка, яка продемонструвала багатьом українцям штучність його образу та його зв’язок з олігархами, втома виборців від однотипного популізму та примітивної виборчої кампанії цієї партії, а також поява потужних конкурентів, які вели успішнішу агітацію.
-
Основну причину серйозного падіння рейтингу партії «Батьківщини» порівняно з минулими парламентськими виборами експерти побачили в її розколі та втраті значного кадрового потенціалу, який здебільшого перейшов до «Народного фронту». Невдалий результат «Батьківщини» на останніх виборах, на думку експертів, також став результатом поширеного сприйняття Тимошенко як політика старого покоління, відсутності нових ідей і пропозицій партії, розчарування виборцями особистістю Тимошенко та її втраченими навичками публічного діяча.
-
Непроходження «Свободи» до парламенту експерти пов’язали передусім із появою потужних конкурентів на кшталт «Самопомочі», Радикальної партії та «Правого сектору». Серед основних причин втрати популярності «Свободи» експерти назвали розчарування виборців діяльністю «Свободи» під час і після Майдану, в тому числі у контексті пов’язаних із її партійцями корупційними скандалами, зникнення суспільного запиту на радикальний спротив режиму екс-Президента Віктора Януковича та невідповідність ідеології етнонаціоналізму новому суспільному розумінню патріотизму.
-
Поразку Комуністичної партії, на думку експертів, зумовила насамперед втрата нею своїх виборців з окупованих територій Криму і Донбасу, які не змогли взяти участь у виборах. Негативно вплинули на результат партії також її антиукраїнська позиція та підтримка сепаратистів і дискредитація партії її зв’язками з великим капіталом та підтримкою Партії регіонів в часи правління Януковича. Експерти зауважили, що в нинішньому вигляді Комуністична партія не має шансів відновити свої позиції та пройти до наступного парламенту і може сподіватися на це лише в разі кардинального оновлення і перетворення на справжню ідеологічну партію лівого спрямування.
-
Основні причини, чому виборці віддали перевагу Опозиційному блоку, а не партії Тігіпка, експерти вбачають у тому, що Сергій Тігіпко не переконав виборця, що буде в опозиції до влади, та більшій привабливості Опозиційного блоку на рівні персоналій.
-
Невдачу партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка експерти вбачають у дискредитації партії через деякі ЗМІ, зробленій Гриценком ставки на критику (від якої виборець вже давно втомився), дефіцит конструктиву та невиразно проведеній виборчій кампанії.
-
На думку більшості експертів, коаліцію у Верховній Раді створять Блок Петра Порошенка, «Народний Фронт» та «Самопоміч». До них можуть приєднатися «Батьківщина», Радикальна партія та деякі мажоритарники.
-
Найімовірніше, прем’єр-міністром України стане Арсеній Яценюк.
-
Першими трьома законами, які у першу чергу повинна ухвалити Верховна Рада, мають стати: бюджетна реформа, Закон про вибори та Закон про децентралізацію.
-
Заважати ефективності роботи майбутньої Верховної Ради, на думку експертів, можуть: політичні тертя між членами коаліції, недостатня професійна підготовленість до законодавчої роботи деяких нових депутатів (зокрема, комбатів) та амбіції депутатів.
Анкета
1. Як би Ви оцінили останні парламентські вибори з позицій демократичного розвитку України?
1- Вибори стали кроком уперед у демократичному розвитку країни |
15 експертів |
2- У деяких аспектах це був крок уперед, у деяких – назад |
16 експертів |
3- Вибори стали кроком назад |
1 експерт |
4- Вибори посунули Україну на велику відстань у зворотному від демократії шляху |
0 |
5- Важко відповісти |
0 |
2. Чим відрізняються парламентські вибори-2014 від виборів-2012? Назвіть не більше 5 основних відмінностей, причому дайте оцінку – поставте знак «+», «–» або «+ –»
Позитивні «+»
Значно менше застосування адмінресурсу |
12 згадок |
Менша кількість фальсифікацій, вища прозорість та чесність проведення виборів |
12 згадок |
Перспективи формування демократичної проєвропейської більшості у парламенті |
6 згадок |
Вищий рівень публічності, представлення позицій різних політичних сил в медіа |
5 згадок |
Вищий рівень політичної конкуренції |
4 згадки |
Запит на «нові обличчя» в парламенті |
4 згадки |
Загалом спокійний та більш цивілізований характер виборчої кампанії |
3 згадки |
Пропрезидентська сила не буде мати чітко вираженого домінування в парламенті |
2 згадки |
КПУ вперше в історії України не подала виборчий бар’єр |
2 згадки |
Партія регіонів перестала існувати як монолітна потужна політична сила і не пройшла до парламенту |
2 згадки |
Відсутність повноцінного голосування в тих регіонах, де був базовий електорат ПР та КПУ |
2 згадки |
Більш оперативний підрахунок голосів |
2 згадки |
Проведення виборів у якісно іншій, постреволюційній реальності |
3 згадки |
Менші обсяги фінансових витрат на вибори |
2 згадки |
Інше (по одному згадуванню) |
5 згадок |
Негативні «–»
Збереження мажоритарної складової виборчої системи та похідні від цього проблеми: стимулювання підкупу, фальсифікації та адмінресурс на мажоритарних округах |
8 згадок |
Перебування країни у стані війни |
7 згадок |
Неможливість проведення виборів по всій території України, зокрема у Криму та певних районах Донбасу |
6 згадок |
Високий рівень популізму під час виборчої кампанії |
5 згадок |
Нижча явка |
4 згадки |
Приховані, але реально існуючі суперечності між демократичними силами, проблеми з досягненням домовленостей |
2 згадки |
Сприяння з боку влади проходженню до парламенту представників колишнього режиму («здача округів» або включення одіозних осіб до списків демократичних сил) |
2 згадки |
Інше (по одному згадуванню) |
16 згадок |
Нейтральні «+ –»
Апеляція до цінностей та подій Революції гідності |
2 згадки |
Перегрупування та поява нових політичних сил в рамках виборчої кампанії |
2 згадки |
Відсутність виборів на де-факто окупованих територіях, які, у своїй більшості, були електоральною базою КПУ та Партії регіонів |
1 згадка |
Вибори в умовах війни |
1 згадка |
Стислі терміни виборчої кампанії, що визначили її інтенсивність |
1 згадка |
Значно більша кількість політиків «вчасно» змінили політичну орієнтацію – зменшення кількості «тушок» у вже обраній Раді |
1 згадка |
3. Що на виборах-2014 стало для Вас найбільшою несподіванкою (вкажіть не більше 3-х)
Високий результат «Народного Фронту» |
9 згадок |
Високий результат партії «Об’єднання «Самопоміч» |
9 згадок |
Нижче прогнозованого результат БПП, який опинився на другому місці |
6 згадок |
Несподівано високий результат «Опозиційного блоку» |
5 згадок |
Поразка «Громадянської позиції» |
4 згадки |
Поразка партії «Сильна Україна Сергія Тігіпка» |
4 згадки |
Проходження багатьох одіозних представників колишнього режиму Януковича, особливо на мажоритарних округах Дніпропетровської, Харківської, Запорізької областей |
4 згадки |
Застосування «брудних технологій» у виборчих кампаніях |
3 згадки |
Розрив між передвиборчими прогнозами, в тому числі результатами екзит-полів, та результатам виборів |
3 згадки |
Низька явка виборців |
2 згадки |
Інше (по одному згадуванню) |
18 згадок |
4. Партія «Блок Петра Порошенка» вважалася безумовним лідером виборчих перегонів – такою була думка усіх опитаних нами експертів, такими були результати соціологічних опитувань, цій партії прогнозували домінуючу роль у парламенті. Як Ви вважаєте, у чому причина відносної невдачі цієї політичної сили на фініші перегонів?
Наявність кандидатів з сумнівною репутацією у списку (зокрема колишніх членів ПР), невдалий вибір кандидатів-мажоритарників та пряма чи опосередкована підтримка інших сумнівних кандидатів на деяких мажоритарних округах |
15 згадок |
Діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України (відсутність відчутних досягнень, невідповідність обіцянок реальній політиці та діям, неефективні кроки в сфері державного управління) |
12 згадок |
Невдала кадрова політика Президента |
10 згадок |
Несприйняття суспільством мінських домовленостей, одностороннього «припинення вогню» та негативна оцінка політики компромісів з Росією |
8 згадок |
Прорахунки передвиборчої кампанії: відсутність конкретики, програмних пропозицій, відсутність реакції на досить успішну кампанію конкурентів |
7 згадок |
Прагнення до монополізації влади і зосередження влади в руках Президента та його сили в парламенті |
5 згадок |
Занадто висока самовпевненість політичної сили у своїй перемозі, насамперед через прив’язку до персони самого Петра Порошенка |
5 згадок |
Природне поступове розчарування в персоні Президента, зниження його особистого рейтингу |
5 згадок |
Успішна кампанія конкурентів, вдале використання ними слабких сторін БПП |
4 згадки |
Результат БПП – не програш чи невдача, це цілком хороший результат |
3 згадки |
Інше (по одному згадуванню) |
11 |
5. Найбільшою несподіванкою виборів, безумовно, став результат «Народного фронту», який починав виборчу кампанію з 3% рейтингу. У чому Ви бачите головні причини такого різкого злету?
Ідея збереження за Арсенієм Яценюком посади прем’єр-міністра, апеляція до його рішучості та образу реформатора і ефективного менеджера |
18 згадок |
Сильна команда, більшість кандидатів мали позитивний імідж в очах виборця |
12 згадок |
Надзвичайно високий рівень присутності в медійному просторі, ефективна реклама та піар |
10 згадок |
Голосування за «Народний фронт», щоб запобігти монополізації влади однією політичною силою – БПП, сприйняття Народного Фронту як своєрідного балансу |
8 згадок |
Успішна та ефективна виборча кампанія |
7 згадок |
Рішуча риторика, менша схильність до компромісів і торгів |
4 згадки |
Використання адмінресурсу |
3 згадки |
Політичне «розлучення» з ВО «Батьківщина» |
3 згадки |
Рішуча та ефективна політика уряду у порівнянні з діями інших гілок влади |
2 згадки |
Більш конкретна, реалістична та прагматична виборча програма |
2 згадки |
Залучення істотних фінансових ресурсів для кампанії |
2 згадки |
Запит на нові обличчя у Верховній Раді |
2 згадки |
Інше (по одному згадуванню) |
5 згадок |
6. Ще однією несподіванкою став результат партії «Самопоміч», яка взагалі починала виборчу кампанію з 1.2% рейтингу, довго вважалася непрохідною, а на виборах посіла третє місце. З чим Ви пов’язуєте такий успіх?
Запит на нові обличчя у Верховній Раді, які стануть реальними реформаторами |
19 згадок |
Роль особистого іміджу Андрія Садового як успішного мера Львова та образу самого Львова як успішного європейського міста |
17 згадок |
Якісно сформований список кандидатів, відсутність одіозних особистостей у списку |
8 згадок |
Пошук виборцями партій якісно нового типу |
6 згадок |
Успішна та ефективно розроблена виборча кампанія |
4 згадки |
Акцент на ідеї самоорганізації, слоган «Візьми і зроби!» |
3 згадки |
Запит на конкретні реформи в суспільстві |
3 згадки |
Розчарування колишніх виборців «Свободи» у своєму виборі та перехід цього електорату до «Самопомочі» |
2 згадки |
Відсутність «негативної» історії та компромату |
2 згадки |
Значний фінансовий ресурс, передовсім – для представлення у медійному просторі |
2 згадки |
Інше (по одному згадуванню) |
7 згадок |
7. Радикальна партія Олега Ляшка протягом тривалого часу вважалась одним із лідерів виборчої кампанії (у липні вона мала 17% рейтингу), але протягом виборчої кампанії її рейтинг постійно знижувався. Чим Ви можете пояснити, з одного боку – стрімкий злет цієї партії, з другого – падіння рейтингу, попри усі значні ресурси, витрачені під час кампанії?
Причини злету рейтингу |
|
Мілітаризм і радикалізм образу Олега Ляшка |
9 згадок |
Популістський характер кампанії Олега Ляшка |
8 згадок |
Потужні медійні ресурси |
7 згадок |
Ранній старт парламентської кампанії |
6 згадок |
|
|
Причини падіння рейтингу |
|
Інформаційна кампанія проти Олега Ляшка наприкінці виборчої кампанії |
19 згадок |
Втома виборців від популізму й однотипного характеру агітації |
12 згадок |
Розвінчання олігархічної природи Радикальної партії |
6 згадок |
Поява потужних конкурентів під кінець виборчої кампанії |
6 згадок |
Слабка команда |
4 згадки |
Інше |
5 згадок |
8. Опозиційний блок фактично почав виборчу кампанію з нуля, але дуже швидко став набирати рейтинг. З чим Ви пов’язуєте успіх цієї партії?
Консолідація колишнього електорату Партії регіонів |
17 згадок |
Запит на проросійську силу в частини виборців |
12 згадок |
Потужні фінансові, адміністративні й медійні ресурси в базових регіонах |
7 згадок |
Витіснення Комуністичної партії та Сильної України зі спільного електорального поля |
6 згадок |
Наявність знайомих облич у команді Опозиційного блоку |
4 згадки |
Активна виборча кампанія |
4 згадки |
Обіцянки встановлення миру |
3 згадки |
Вплив авторитетних осіб, які підтримували Опозиційний блок, на місцевих виборців |
3 згадки |
Домовленості з владою щодо передачі частини округів у «розпорядження» Опозиційного блоку |
3 згадки |
Інше |
10 згадок |
9. Партія «Батьківщина» увійшла до Верховної Ради, проте з результатом значно нижчим, ніж два роки тому (на виборах 2012 року вона набрала 25%). Як Ви думаєте, у чому головні причини втрати підтримки цієї партії?
Розкол партії і втрата значного кадрового потенціалу |
15 згадок |
Сприйняття Юлії Тимошенко як політика старої доби |
10 згадок |
Відсутність нових ідей і пропозицій партії в ході кампанії |
7 згадок |
Розчарування виборців особистістю Юлії Тимошенко |
5 згадок |
Втрата навичок публічного діяча |
5 згадок |
Засилля популістської риторики |
5 згадок |
Високий антирейтинг Юлії Тимошенко |
4 згадки |
Слабка команда партії |
4 згадки |
Перетікання електорату до інших «майданних» партій |
4 згадки |
Слабка медіа-кампанія |
3 згадки |
Інше |
10 згадок |
10. Партія «Свобода» балансує на межі 5% (на час підготовки анкети). Проте у будь-якому разі 5% – це вдвічі менше, ніж 10%, які вона набирали на виборах-2012. У чому, на Ваш погляд, криються головні причини невдачі цієї партії?
Поява нових конкурентів на спільному електоральному полі («Самопоміч», Радикальна партія Ляшка, «Правий сектор») |
11 згадок |
Невдала робота «Свободи» в новому уряді |
8 згадок |
Невдала робота «Свободи» на місцевому рівні в Західній Україні |
7 згадок |
Зникнення суспільного запиту на радикальних опонентів режиму Януковича |
7 згадок |
Невідповідність етнонаціоналізму «Свободи» сучасному суспільному розумінню патріотизму |
7 згадок |
Скандали щодо корупційних дій і зв’язків з олігархами |
6 згадок |
Недостатня активність під час подій Майдану |
6 згадок |
Зосередженість на показових акціях за відсутності реальних дій |
5 згадок |
Провокативні дії окремих членів партії |
4 згадки |
Втрата ореолу радикалізму в очах виборців |
3 згадки |
Слабка робота в останньому парламенті |
3 згадки |
Інше |
5 згадок |
11. Комуністична партія України – єдина партія, яка була присутня у Верховній Раді усіх каденцій, а на минулих виборах досягла результату в 10%. Зараз вона не потрапила до Верховної Ради. Як Ви думаєте, чому? І чи має ця партія перспективу відродитися?
Причини непроходження до парламенту |
|
Неучасть у голосуванні виборців Криму і значної частини Донбасу |
15 згадок |
Антиукраїнська позиція і підтримка сепаратистів |
9 згадок |
Невідповідність ідеології партії її фактичним діям з підтримки великого капіталу |
6 згадок |
Поразка Опозиційному блоку в конкуренції за спільний електорат |
5 згадки |
Відхід виборців старшого покоління |
5 згадок |
Дискредитація співпрацею з Партією регіонів |
4 згадки |
Інше |
7 згадок |
Чи має перспективи відродження? |
|
Не має |
11 згадок |
Має за умови перетворення (або виникнення на її місці) на партію зі справжньою лівою ідеологією |
7 згадок |
Інше |
7 згадок |
12. «Сильна Україна» Сергія Тігіпка почала виборчі перегони з цілком прохідним результатом, але, врешті-решт, до парламенту не потрапила. Чому виборці віддали перевагу Опозиційному блоку, а не партії Тігіпка?
Сергій Тігіпко не переконав виборця, що буде в опозиції до влади |
8 згадок |
Привабливості Опозиційного блоку у її прихильників на рівні персоналій |
5 згадок |
Імідж зрадника Тігіпка |
4 згадки |
Невдала інформаційна кампанія |
4 згадки |
Відсутність чіткої електоральної бази у партії |
4 згадки |
В СУ не було таких потужних місцевих лобістів в окремих регіонах, як у «Опозиційного блоку» |
4 згадки |
Розчарування виборців |
3 згадки |
Інше |
3 згадки |
13. З добрих стартових позицій (7.5%) почала виборчу кампанію партія «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, але кінцевий результат виявився удвічі меншим. У чому Ви бачите причину невдачі цієї партії?
Дискредитація через деякі ЗМІ |
11 згадок |
Ставка на критику (від якої виборець вже давно втомився) і дефіцит конструктиву |
8 згадок |
Невиразно проведена виборча кампанія |
8 згадок |
Мала увага Демократичному Альянсу, оскільки був попит на нові, молоді обличчя |
7 згадок |
Слабка представленість у ЗМІ |
7 згадок |
Спільний електорат та активізація «Самопомочі» |
7 згадок |
Програмні тези були подібними до програм «Фронту змін» та «Блоку Порошенка» |
2 згадки |
Відсутність харизматичних лідерів |
2 згадки |
Інше |
5 згадок |
14. Як Ви вважаєте, які політичні сили створять коаліцію у Верховній Раді?
Блок Петра Порошенка |
32 згадки |
«Народний фронт» |
32 згадки |
«Самопоміч» |
29 згадок |
«Батьківщина» |
14 згадок |
Радикальна партія |
8 згадок |
Мажоритарники |
3 згадки |
15. Хто, на Вашу думку, стане прем’єр-міністром України?
Арсеній Яценюк |
30 згадок |
Володимир Гройсман |
4 згадки |
Представник партії Блоку Петра Порошенка |
1 згадка |
16. Які три закони, на Вашу думку, повинна у першу чергу ухвалити Верховна Рада?
Бюджетна реформа |
12 згадок |
Закон про вибори |
11 згадок |
Закон про децентралізацію |
9 згадок |
Реформа органів правосуддя та правопорядку |
7 згадок |
Закон про недоторканність депутатів |
5 згадок |
Податкова реформа |
4 згадки |
Реформа місцевого самоврядування |
4 згадки |
Про інформаційну безпеку |
4 згадки |
Судова реформа |
3 згадки |
Дерегуляція економіки |
3 згадки |
Про права внутрішньо переміщених осіб |
3 згадки |
Реформа державної служби |
2 згадки |
Про боротьбу з корупцією |
2 згадки |
Закон про технічні регламенти |
2 згадки |
Земельна реформа |
2 згадки |
Інше: Програма про енергоефективність, Закон про мови, Закони на виконання Угоди про асоціацію, Закон про імпічмент Президента, Закон про більш жорсткі покарання та введення смертної кари за зраду і саботаж посадових осіб в умовах війни, Про надзвичайний стан в економіці |
6 згадок |
17. Що, на Вашу думку, може найбільше заважати ефективності роботи майбутньої Верховної Ради?
Політичні тертя між членами коаліції |
12 згадок |
Недостатня професійна підготовленість до законодавчої роботи деяких нових депутатів (зокрема, комбатів) |
7 згадок |
Амбіції депутатів |
6 згадок |
Боротьба між Яценюком і Порошенком |
4 згадки |
Корупція |
4 згадки |
Популізм більшості депутатів |
3 згадки |
Відсутність політичної волі здійснення реформ |
3 згадки |
Агресія Росії |
3 згадки |
Економічний колапс |
2 згадки |
Вплив лобістських структур |
2 згадки |
Інше |
5 згадок |
Список експертів, які відповіли на анкету:
-
Андрусів Віктор
-
Беліцер Наталія
-
Березовець Тарас
-
Вишняк Олександр
-
Гарань Олексій
-
Гонюкова Лілія
-
Грабовський Сергій
-
Денисенко Вадим
-
Дроздов Остап
-
Заславський Олександр
-
Калниш Валерій
-
Квурт Костянтин
-
Кисельов Сергій
-
Ковальчук Ярослав
-
Колодій Антоніна
-
Конончук Світлана
-
Куликов Андрій
-
Лашкіна Марія
-
Ляпін Дмитро
-
Марциновський Анатолій
-
Міщенко Михайло
-
Палій Олександр
-
Пекар Валерій
-
Радченко Євген
-
Рибаченко Віктор
-
Скорик Михайлина
-
Таран Віктор
-
Фесенко Володимир
-
Фролов Павло
-
Чайка Роман
-
Чурилов Микола
-
Шарлай Віталій