Ухвалений парламентом законопроект № 9440 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань діяльності Національного банку України)» направлено на підпис Президенту України.
Цим законопроектом передбачено внесення змін до ЗУ «Про Національний банк України» та ЗУ „Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”. Згідно із змінами до ст. 42 ЗУ «Про Національний банк України» останній для «забезпечення виконання покладених на нього функцій» здійснюватиме „діяльність, пов’язану з розвідкою, видобутком, виробництвом та використанням дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів, виготовлення банківських металів”.
За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, покладення запропонованих функцій на Національний банк України прямо суперечить ст.99 Конституції України, відповідно до якої основною функцією центрального банку держави є забезпечення стабільності грошової одиниці. Як пояснюють в АУБ, видобуток дорогоцінних металів є видом господарської діяльності, здійснення якої є несумісною із ефективним прийняттям незалежним монетарним центром (яким має бути Нацбанк) рішень в інтересах всієї економіки. Саме тому, жодна країна світу не має таких законодавчих прецедентів.
Експерти пояснюють, що видобуток дорогоцінних металів є витратною діяльністю, яка вимагає значних інвестицій для розвідки, видобутку, виробництва дорогоцінних металів. Водночас, відповідно до змін ст. 48 ЗУ «Про Національний банк України» законопроект визначає вичерпний перелік цілей, на які може використовуватись золотовалютний резерв, а серед них – і витрати з „операцій із забезпечення діяльності Національного банку в межах сум, передбачених кошторисом доходів та витрат Національного банку”. Таким чином, фактично узаконюється покриття витрат на виконання геологорозвідувальних, гірничо-капітальних та будівельно-монтажних та інших робіт для видобутку дорогоцінних металів за рахунок золотовалютного резерву країни. Окрім того, Нацбанк не є суб’єктом правовідносин у сфері видобутку та виробництва, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
В АУБ наголошують, що законопроект не враховує, що видобуток дорогоцінних металів є видом господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню. Більше того, оскільки провадження такої діяльності пов’язане з використанням обмежених ресурсів, то отримання ліцензії „здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів” відповідно до п.4 ст.9, ст.12 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Така діяльність має усі ознаки господарської комерційної діяльності, серед яких, в тому числі, – одержання прибутку. Це суперечить ст.5-1 ЗУ «Про Національний банк України», відповідно до якої одержання прибутку не є метою діяльності Нацбанку. Більше того, ст. 71 закону прямо забороняє торговельну, виробничу, страхову та інша діяльність, яка не відповідає функціям Нацбанку.
Президент АУБ переконаний, що треба враховувати й існуючі ризики такого виду господарської діяльності. Адже розробка програми розвитку родовища, будівництво збагачувальної фабрики та нових рудників потребують постійних та значних сум капіталовкладень. Водночас, на думку авторів, реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних чи будь-яких інших витрат з Державного бюджету України. «То звідки буде фінансуватися цей проект? Чи кошторис НБУ вже не має відношення до державних коштів?!», – запитують в АУБ. Наприклад, збагачувальною фабрикою в Мужієво передбачався видобуток більше ніж 1000 кг золота на рік. Реальність виявилася зовсім іншою – у 1999 році було добуто приблизно 23 кг золота, а у наступному 134,8. Після чого розпочався спад, і у 2002 році підприємство принесло державі лише 18 кілограмів жовтого піску.
За словами Президента АУБ, законопроект містить ще одну новацію, яка справедливо була піддана критиці Президентом України. Так, підпунктом 3 пункту 1 розділу І пропонувалося встановити, що відомча охорона Національного банку України в межах повноважень, наданих цим законом, має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби активної оборони і бойову вогнепальну зброю в порядку, передбаченому ЗУ “Про міліцію”. Таким чином, працівникам відомчої охорони Національного банку України фактично надавалися повноваження осіб, статус яких визначено ЗУ “Про міліцію”.
Завдання відомчої охорони Національного банку України є значно вужчими, ніж завдання, покладені на міліцію. Також законопроектом не встановлювалися вимоги щодо діяльності відомчої охорони, її працівників та осіб, які можуть бути прийняті до неї, а також не врегульовуються питання відповідальності працівників відомчої охорони в разі порушення ними прав і свобод інших осіб.
За словами Олександра Сугоняко, з огляду на вищезазначене, абсурдними виглядають прогнозовані авторами законопроекту соціально-економічні наслідки його запровадження у вигляді: створення належних правових умов для виконання НБУ та його службовцями своїх функцій, збільшення золотовалютних резервів НБУ, диверсифікація їх шляхом збільшення частки золота у його структурі, підвищення прозорості діяльності центрального банку, покращення його іміджу тощо.
Творення Нацбанком власного телеканалу (відповідно до Закону «Про національний банк» також проголосований депутатами) – з цієї ж сфери, що явно не вписується в рамки проголошеного Президентом і Урядом курсу на жорстку економію державних коштів (а такий проект далеко не з дешевих!).
Отже, може через те, що НБУ береться останнім часом за непритаманні йому справи, то він і має ті суттєві прорахунки в основній сфері його діяльності?, – задається питанням Сугоняко.
Прес-служба
Асоціації українських банків
Received: from [email protected] (aub.naverex.kiev.ua [213.169.71.126]) Thu, 15 Mar 2012 11:07:32 +0200 (EET)
