Йосиф Сірка
Тероризм не можна ділити на „свій” і „чужий”, і боротьбу з ним також не
можна ділити. (Б.Натаньягу, прем’єр-міністер Ізраїлю).
Участь міністра закордонних справ РФ Лаврова у антитерористичній акції в Парижі, була вершиною його забріханости. В часі, коли російські тзв. „гумконвої” виладовували в Донецьку смертоносні ракети терористам Донбасу та Луганщини, коли Н.Савченко у московській в’язниці вже другий місяць голодує на протест проти свого безправного ув’язнення, коли український режисер Сенцов незаконно сидить у російській тюрмі, коли російські та проросійські терористи щодня вбивають не тільки українських солдатів, але й мирне населення та дітей, Лавров вдає, що він також проти тероризму.
Речник ІАЦ РНБО 17.1.15 р. А.Лисенко зазначив, що „Росія цинічно використовує Донбас як полігон для випробування нового озброєння, не рахуючись з можливими жертвами серед мирного населення”. Жертви у Волновасі, вбивства малолітніх дітей, гибель мирного населення, руйнування цілих сіл на Луганщині, щоденні порушення Росією і їй підконтрольними терористами Мінських домовленостей – докази неморальної, підлої забріханости російських керівників перед світом.
Щоденна російська пропаґанда, яка вже у сто разів перевершила „майстерність” нацистського пропаґандиста Ґеббельса, ще знаходить прихильників на Заході. Саме так можна кваліфікувати недавнє інтерв’ю американського професора Павла Крісті (Paul Christie), який у своїй забріханості дуже вписується до КГБівських методів пропаґанди. Поширене в інтернеті інтерв’ю німецькою та чеською мовами не вміщує характеристику, політичного спрямування партії, яка це інтерв’ю організувала, бо тоді б на нього ніхто й не звертав увагу.
Цинічні заяви кремлівьких посадовців щодо підтримки антитерористичної боротьби все менше знаходять підтримки серед людей, які мають доступ до іншої інформації ніж російські „вісті”.
Тисячі жертв російської інвазії в Україну для КГБівських кадрів російської влади не є причиною, щоб дотримуватись будь-яких угод. Політики, які задля власної популярності та безглуздої ідеї знищили сотки невинних громадян РФ, щоб виправдати інвазію в іншу країну – Чеченську Республіку, Грузію, Молдову, Україну – не мають моралі, а тим і міри своїм вчинкам.
Дуже незрозуміла тактика українських посадовців включно з президентом, який вперто тримається ідеї „перемир’я”, в той час, коли терористи не тільки недотримуються Мінської угоди, але й вдаються до явних диверсій і на території поза Донбасом та Луганськом. Самі бойовики вже відверто визнали, що вони використовують тзв. гуманітарні конвої на перевезення зброї, бойовиків та військової техніки. РФ демонструє світові не тільки нехтування Міжнародного права, але й порядку, бо відверто іґнорує правила й порядок щодо гуманітарної допомоги, яку Кремль звів до відвертої підтримки терористів.
Навіть страшна траґедія з малайзійським літаком, збиттям якого терористи спочатку „хвалилися”, не вплинула на кремлівське керівництво. Найновіші ракетні напади на донецьке летище є свідченням того, що Москва не звертає уваги на жертви. Вона посилає на смерть щодня сотки своїх громадян, якими керують російські офіцери. Випробовування найновішої зброї було й залишається важливішим, ніж тисячі загиблих солдатів, мовляв, мета виправдовує методи!
Звичайно, українці не мають ані фінансових можливостей, ані пропаґанди, які б хоч якось дорівнялись до російських. Підтримка цивілізованого світу української боротьби за незалежність та суверенітет є більше моральною, попри деякій фінансовій та матеріальній допомозі, але боротися за наше майбутнє ніхто не буде. Перевага України над Росією полягає в тому, що українці борються за своє майбутнє, за свободу, яку здобули під кінець минулого століття, а Москва посилає на смерть та вбиває, арештує, переслідує вільних українців і своїх громадян за ідею поширення імперії.
Отже, брехнею Кремлеві вже вдалось „обійти світ”, але повернутися у забріханий світ йому вже не вдається, бо „зелених чоловічків” замінили „зелені ракети”, якими терористи зістрелювали українські літаки та цивільний літак Малайзії з майже 300 пасажирами, а „зелені танки, гармати, ракетні та протиповітряні установки” вже явно обслуговують професійні „незелені” російські військові, присутність яких на сході України кремлівські посадовці так вперто заперечують.
Восьма заповідь Божа вчить: Не свідчи ложно на ближнього свого! Тобто – не бреши, бо за брехню будеш покараний. За брехню російських посадовців та дипломатів покарані санкціями деякі політики, банки та підприємства, російський рубель, але „головні брехуни” далі вільно їздять світом, хоч місце їхнє вже давно перед Міжнародним судом у Гаазі.
Тисячі російських та українських сиріт, вдів та нещасних матерів вже не можна оббріхувати вигадкою про київських фашистів, бандерівців та правий сектор, бо фашистами є саме ті, хто порушує Міжнародне право і порядок, хто підтримує терористів і цинічно „співчуває” постраждалим від тероризму. Слід російськомовному населенню східної України будь-яким способом донести до відома, що їхні землі російськомовна Москва використовує мов поліґон на випробування найновішої зброї, а не на „допомогу російськомовному населенню”.
Коли розпочнеться ширший партизанський рух проти „зелених” окупантів східної України, тоді й припиниться московське випробовування модерної зброї на „рідних братах”, тоді й прийдеться розплачуватись брехунам за порушення Восьмої Божої Заповіді, бо за цю брехню вже тисячі заплатили життям, а сотки тисяч втратою спокою у рідних домівках! Правду висловив ізраїльський прем’єр-міністр Натаньягу, що тероризм однаковий – незалежно від того, чи він від новоствореної Ісламської держави, чи старої Російської імперії, бо страждають невинні.
17.1.15 р.
