Ми вже сьогодні можемо простежити кілька ліній розлому в Російській Федерації. Держава Україна має ретельно моніторити ситуацію і в міру можливостей сприяти тому, аби ці лінії розростались.
Одна із таких ліній – це протистояння Москва – інші регіони. Столиця РФ – це місто-вампір, яке витягує з різних регіонів фінансові ресурси, перетворюючи їх фактично в колонії. Друга лінія протистояння лежить між росіянами і представниками інших національностей. Навіть в російських пабліках можна простежити те, наскільки зросла кількість міжнаціональних зіткнень в РФ. Йдеться здебільшого про побутові конфлікти, однак це тільки початок. До певної міри з цією лінією збігається лінія релігійного протистояння між християнами і мусульманам, що мешкають в Московії.
Ще одна лінія розлому – це протистояння між молоддю і людьми старшого покоління. Левова частка молодих людей в Росії не підтримує війни проти України. Натомість серед покоління 50+ рівень підтримки агресії Путіна просто-таки величезний. Це наслідок того, що там збереглись візії совка і тепер вони актуалізувались.
Окремо варто наголосити на лініях протистояння так званих еліт. Причому йдеться не тільки про конфлікти економічного ліберального блоку із силовим, протистояння сьогодні відбуваються в межах самого силового блоку. Насправді така модель організації влади є типовою для диктатур. Той, хто на вершині піраміди, заохочує протистояння між собою різних відомств і персон, а сам виступає в ролі третейського судді. Якийсь час це працює, але ситуація погіршується, суддя втрачає хватку і тоді це протистояння стає руйнівним або ж призводить до заміни того, хто на вершині піраміди. Найчастіше ці два сценарії розвитку подій поєднуються.
В Росії наростає протистояння різноманітних кланів, між якими давні економічні, політичні і особистісні конфлікти. Дуже часто такі люди, заради задоволення бажання помсти чи зведення рахунків доходять до того, що діють за логікою – хай буде, що буде, лиш би наше було зверху.
Коли еліти починають діяти в такий спосіб, це завжди є ознакою присмерку імперії. На Росію чекають довгі безрадісні роки. Частина регіонів неминуче відколеться і це супроводжуватиметься жорстоким збройним протистоянням і багатьма жертвами. Дуже довгий час тій державі, що залишиться від нинішньої ерефії, буде явно не до зовнішньої експансії.
Андрій Холявка
