Кримськотатарська спільнота систематично переслідується російською владою після окупації та, здійсненої в порушення міжнародного права, анексії Криму Російською Федерацією в 2014 році, зазначається у новій доповіді Amnesty International, опублікованій сьогодні.
У доповіді Крим у пітьмі: придушення незгоди йдеться про репресивні методи, що протягом останніх двох з половиною років застосовуються російською владою проти кримськотатарської спільноти та всіх незгодних.
“Будучи найбільш помітною та згуртованою групою в Криму, яка протистоїть російській окупації, кримськотатарська спільнота стала мішенню для де-факто місцевої і російської влади, спрямованих на придушення інакомислення і забезпечення підтримки анексії в Криму”, – заявив Джон Дальхізен, директор Amnesty International по Європі та Центральній Азії.
“Поширення репресивного російського законодавства в Криму, що саме по собі є порушенням міжнародного права, дозволило російській владі розпочати переслідування і змушувати емігрувати практично всіх інакомислячих, в тому числі лідерів та активістів кримськотатарської спільноти”, додав він.
“Будучи інструментом, що використовується проти кримськотатарської меншини, ця правова база мала катастрофічні наслідки для свободи зібрань та свободи слова на всьому півострові”.
Включення Криму в російське правове поле, що стало порушенням міжнародного права, дозволило владі розпочати переслідування ключових фігур кримськотатарської спільноти за сфабрикованими звинуваченнями в екстремізмі та інших злочинах.
Деякі з цих справ представлені в доповіді. Представницький орган кримських татар, Меджліс, був свавільно заборонений як “екстремістська організація” участь у будь-яких пов’язаних з ними заходах тепер вважається злочином.
“Хоча анексія Криму має певну підтримку на півострові, не можна замовчувати той факт, що ті, хто виступив проти неї, заплатили високу ціну за свої переконання”, – зауважив Джон Дальхізен.
“Всі обмеження, накладені на діяльність Меджлісу, повинні бути зняті, а кримінальні переслідування, що використовуються аби натиснути на його членів, а також інших, хто мирно виступає проти російської окупації і анексії, слід припинити”, – додав Джон Дальхізен.
Навіть до того, як Меджліс був оголошений поза законом, де-факто місцева і російська влада розпочали переслідування активних діячів організації. Її лідер Рефат Чубаров був позбавлений права в’їзду в Крим, як і його попередник, Мустафа Джемілєв, кримськотатарський правозахисник і запеклий противник окупації. Після заборони Меджлісу влада звернула свою увагу на інших очільників організації, які досі перебувають в Криму, в тому числі на заступника лідера Ільмі Умерова.
Після появи телевізійного інтерв’ю, в якому він наполягав на тому, що Росія повинна залишити Крим, Ільмі Умеров був допитаний працівниками Російської Федеральної служби безпеки. Там його повідомили, що він є підозрюваним у справі “про публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації”. Після декількох місяців під слідством, він був примусово поміщений до психіатричного закладу для здійснення “психіатричної експертизи”, його було одразу розміщено в закрите відділення для важкохворих.
Іншого заступника очільника Меджлісу Ахтема Чийгоза арештували у січні 2015 року за звинуваченням у в організації “масових заворушень” під час вуличних сутичок між проукраїнськими і проросійськими прибічниками в лютому 2014 року. Згідно з відеохроніками ЗМІ та свідченнями очевидців, він був одним з тих, хто намагався стримати натовп і запобігти насильству. Суд над ним розпочався в серпні 2016, через понад як 15 місяців з моменту арешту. Чийгоз не має можливості бути бути присутнім в суді особисто – лише через слабкий Skype зв’язок. Це означає, що він не може чути всього, що говорять в залі суду, або отримати консультацію у свого адвоката наодинці. Суд над ним триває досі.
Інший кримськотатарський активіст Ервін Ібрагімов, зник 24 травня 2016. Він був членом організації, яка захищала права кримських татар та їх культурну спадщину після анексії Криму. Незадовго до того як він зник безвісти, він сказав друзям, що за ним стежать. Його місцезнаходження досі невідоме.
Росія також використовує своє антитерористичне законодавство проти кримських татар. Дев’ятнадцять осіб, у тому числі правозахисник Емір-Усейн Куку, були заарештовані за звинуваченням в участі у забороненій на території Росії терорестичній організації «Хізб ут-Тахрір». Amnesty International вважає, що звинувачення, висунуті проти нього та, вірогідно, проти інших, є необґрунтованими.
“Випадки, описані в цій доповіді, свідчать про нетерпимість російських посадовців до будь-якого інакомислення, яке ставить під сумнів їх владу в Криму”, – сказав Джон Дальхізен.
“У міжнародного співтовариства може і не бути інструментів, щоб серйозно повпливати на цю політику, але воно має говорити від імені тих, хто піддається знущанням та переслідуванням”, – підсумував він.
Джерело: поштова розсилка організації “Міжнародна Амністія”
