Тарас Колісник
Російський президент вкотре спробував здивувати світ своєю неадекватністю.
У переддень Нового року Путін видав, м’яко кажучи, дивне доручення. За повідомленням міністра енергетики РФ Олександра Новака, суть доручення – «терміново звернутися до одного з професійних агентств для того, щоб провести соціологічне опитування населення Криму і Севастополя». («Интерфакс», 31 грудня 2015). А питання передбачаються якісь риторичні: «чи підтримуєте ви чи ні укладення комерційного контракту з Україною на постачання частки електроенергії в Крим і Севастополь, якщо в ньому буде вказано, що Крим і Севастополь є частиною України?” А друге: «чи готові ви до тимчасових труднощів, пов’язаних з незначними перебоями енергопостачання протягом найближчих 3-4 місяців? “. За словами міністра, саме Україна наполягає на такому формулюванні в контракті щодо території. З чим не згодна Росія. І якщо вже цитувати міністра до кінця, то виявляється, «президент вважає правильним провести опитування, перш ніж приймати остаточне рішення щодо укладення або не укладення контракту».
Падати з місця відразу не рекомендую, поміркуємо спокійно.
Чи знайдеться хтось, хто засумнівається в тому, що і на перше, і на друге питання буде отримано відповідь «так»? Навряд. Але для чогось президентові таке опитування потрібне. Навіщо? Щоб відмовитися від підписання контракту з таким формулюванням? Але ж відмовитися можна і так, без соцопитувань – на підставі того, що, за нинішніми «поняттями», Крим у складі РФ. До чого ще щось питати?!… Фантазувати варіанти відповіді на це питання – або ворожити на кавовій гущі, або вдатися до безглуздого аналізу нездорового мислення цієї людини.
Але водночас викликає питання такий факт. Чому цим займається особисто президент? Тобто, соцопитуваннями. Для таких доручень вистачило б, припустимо, глави кабінету міністрів, якби йому прийшла в голову така «соціологічна» ідея. До того ж прем’єр в цій країні абсолютно ручний, альтер-его президента. До того ж, контракт буде підписувати уряд, а не адміністрація Кремля. До того ж, зрозуміло, що «професійна компанія» піднесе найпотрібніші кремлівському керівництву результати – хто б їх не замовив. Менше 99,9% позитивних ніяк не буде. Навіщо ж бентежитися президенту? Я вже не кажу про те, що повідомляти журналістам про той чи інший крок глави держави в таких випадках належало б прес-секретареві, а не міністру енергетики.
І вже зовсім шокуючим виглядає цей жест в іншому аспекті. Коли таке бувало, щоб саме цей президент питав у громадян, чи підписувати якийсь діловий контракт з кимось? Хтось пригадає хоч один приклад подібного роду? Ось недавно в Китаї прем’єр підписав близько тридцяти угод. Які там були формулювання, чи знають про них, чи погоджуються з ними громадяни, – ніхто нікого не опитував. Чи, може, хтось згадає доручення президента про проведення соцопитування серед росіян з питанням про приєднання Криму? Адже це було б більш значущим!. Для цього, може, не маленьке соцопитування, а справжній загальнонаціональний референдум потрібен був би. Але й такого ніхто не згадає.
Чи варто ходити в цирк, чи буде там тепер смішно?
Мені все ж хочеться бодай щось припустити. Виходить, якщо Україна підпише контракт без такого формулювання, то визнає Крим і Севастополь російською територією. Якщо Україна не підпише і залишить мешканців півострова на певний час з труднощами через брак енергії, то вона покаже світу і, зокрема, самому Криму свою жорстокість, підступність, мстивість … Чи не в цьому мета того доручення? Примітивна спроба влаштувати пастку. Неначе питання енергопостачання Криму – така собі безбідна гра.
Думається, російським соціологічним компаніям (без лапок) варто було б провести у світі соцопитування з іншими двома питаннями: хто ще взагалі вірить російському президентові?, чи не здається комусь, що керівництво РФ в черговий раз влаштовує самому собі пастку з підступним опитуванням? Світ же не геть дурень – може по-іншому все сприйняти.
Авторський проект «Росія у власному дзеркалі»
