Про загрозу зі сторони радикальних правих та що треба робити владі, суспільству та громадським інституціям з відверто фашистськими традиціями у демократичній державі Польща, читаємо у Newsweek Polska.
Якуб Маймурек в тексті для видання пише, що в Ченстохові, в одному з найважливіших місць для польського римо-католицького костела, відбулося паломництво «національних середовищ та ультрасів». У цей самий час в Гданську cвоє 84-річчя святкувала ультраправа організація ONR (Obóz Narodowo-Radykalny — Національний радикальний табір). Це найбільш радикальне угрупування серед усіх націоналістичних польських правих організацій.
Діячі ONR провели конференцію в легендарному місці — у залі безпеки і гігієни праці на Гданській верфі, де зароджувався антикомуністичний опозиційний рух «Солідарність».
Там націоналісти оголосили про намір боротьби за «Солідарну та велику Польщу для поляків». Можна було почути твердження, що «Польща мусить бути культурно та етнічно однорідною». Така акція ONR викликала громадське обурення.
Протестували історичні лідери «Солідарності», мер Гданська, ліві середовища. Таке обурення є зрозумілим — не може бути згоди на присутність ідеології ненависті ONR у публічному просторі. Але таких кроків не вистачило. Проблема ультраправих у Польщі стає настільки помітною, що вже просто необхідно розробити стратегію, аби порадити з цим.
В тексті читаємо, що ONR можна зупинити двома способами — політичним і поліцейським. З одного боку, потрібні конкретні дії апарату державної безпеки, а з іншої сторони, треба працювати над громадянською культурою, над таким рівнем суспільних відносин, де б кожна з ультраправих ініціатив була приречена на провал. На жаль, важко знайти відповідь на ці питання в країні PiS.
Партія влади розкриває захисну парасольку над такими організаціями як ONR. Хоча, вже сам факт, звернення діячів радикальної організації до політичних традицій міжвоєнного періоду фашистської держави, вже є підставою для інтересу зі сторони правоохоронних органів, або, можливо, і делегалізації організації.
Гасло про «однорідну етнічну» Польщу теж ніяким чином немає нічого спільного до конституційного ладу країни, де нація — це спільнота всіх громадян Республіки Польща, незалежно від їх походження, кольору шкіри абр світогляду.
Нинішня влада часто захищає ONR — силу, яку не слід захищати цивілізованим правим. Особи, які пов’язані з партією влади, часто з’являються на маршах радикалів. Посли PiS рік в рік захищали Марш незалежності у Варшаві, який також організовується разом з ONR.
У цій ситуації ясно, що не слід очікувати від влади, що вона подбає про проблему ультраправих. У сьогоднішній політичній ситуації відповідь повинна дати громадськість та інституції. З одного боку, треба тиснути на відповідні органи, щоб вони реагували на порушення законодавства з боку ONR. З іншої сторони, треба провести лінію між тим, що приймається в публічній дискусії, і тим, що є чимсь крайнім, фашистським.
«Ми повинні тиснути на ЗМІ, особливо державні, аби вони не давали таким середовищам голосу. Тиснути на цивілізованих правих, аби вони, також для власних інтересів, встановили чітку межу між сучасним консерватизмом та ідеологією з відверто расистськими, тоталітарними та антидемократичними традиціями. Можна сперечатися, що сьогодні захищається з національних традицій, а що ні, але не може бути спори про те, що для довоєнної спадщини ONR немає місця в сучасній Польщі», — пише Якуб Маймурек.
Джерело: prostir.pl Опрацював Євген ПРИХОДЬКО
Фото: pixabay.com/CC0 Public Domain
