27 жовтня 2016р.
Шановний пан Умланд:
Прочитавши вашу статтю в журналі “Закордонна політика” (“Погана історія не робить тобі друзів”), в якій ви удаєте занепокоєння з приводу того, що Україна втрачає своїх західних друзів, я був менш стурбований вашим лицемірством, ніж вашим власним не бажанням дізнатися правди. Ви просто вихлюпнули багато історичних спотворень, оприлюднених ворогами України. Якщо ви зробили будь-які незалежні дослідження на свій розсуд, це, точно, не було видно чи підкріплено в вашій статті. Саме з цієї причини я пишу вам, в першу чергу, щоб переконатися, чи самі ви вивчали визвольну боротьбу українського народу за останнє сторіччя і, зокрема, доблесні зусилля Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії ( УПА).Довгий час історія визвольної боротьби українського народу була написана його ворогами, зокрема, росіянами, поляками та євреями. З моменту здобуття незалежності, Україна намагалася розвивати хороші відносини з усіма трьома народами, а взамін є тільки відкинутою з великою шкодою, здається , що всією Росією, яка підтримує міжнародне дикунство Путіна, деякими екстремістами поляками, які забули 400 років польського переслідування українців і зосередилися на одному році взаємного національного знищення (яке мало місце на території України окупованої поляками та спровоковане польськими колонізаторами) і екстремістськими євреями, які, вже історично, встали на сторону політичної доцільності над мораллю. Насправді, в той час як Україна, зовсім недавно, вшановувала память вбитих в Бабиному Яру євреїв у вересні 1941 року, Ізраїль не зробив по суті нічого для України чи українців. Ізраїль, як держава, навіть не визнав геноцид України 1932-33 років, не встав на сторону України в Генеральній Асамблеї ООН, відмовився продати необхідну зброю для України, і т.д. Я можу довго продовжувати. З іншого боку, Україна є притулком для євреїв, багато з яких залишають Ізраїль задля України. Єврейське населення України зростає. Є багато можливостей для працьовитих людей. Я підозрюю, що українець, котрий проживає в Ізраїлі, ніколи не зміг би стати прем’єр-міністром цієї країни. Я відсилаю вас до прем’єр-міністра України та президента України по цьому питанню. Як це для “фашизму”?!
Україна тепер незалежна і в той час як Україна шукає друзів, основною метою є пошук справжніх друзів. Як незалежна держава з незалежними академічними науками, Україна вибрала писати свою власну історію. Ця історія не буде написана в Москві, Варшаві чи Тель-Авіві, в залежності від політичного тиску. Справжні друзі України повинні поважати цей вибір і бути готові відкрити свої уми (звичайно, що не без критики) до версії української історії, а не тієї, яка була написана ворогами України.
Може бути, що історична правда не актуальна для ваших цілей, але для українців прийняття версії історії написаної їхніми ворогами більше неприйнятне. Ми шукаємо, і в більшості випадків знаємо, істину в нашій історії. ОУН і УПА шануються як найвидатніші борці за свободу України в сучасну епоху, і в той час, коли ми вважаємо за краще, щоб всі дивилися на нашу історію нашими очима, ми закликаємо вас і інших обгрунтувати та довести за допомогою документації (не радянськіми підробками), що наша версія історії є неточною. Ми просто просимо Вас не повторювати радянську, а тепер російську, або екстремістську польську чи єврейську дезінформацію. Таким чином, пан Умланд, якщо ви не вдаєте занепокоєння, а є справжнім другом України, ви будете робити спробу зрозуміти Україну. Почніть з глибшого вивчення історії України.
Крім того, на додаток, мені цікаво, чи ви дивилися на академічні повноваження Володимира В’ятровича, директора Українського інституту національної пам’яті (УІНП) перед тим, як принижувати його вчені ступені. Пан В’ятрович почав своє навчання вищої освіти в 1994 році у Львівському університеті (цей університет також є альма-матер польсько- американсько- єврейського адвоката Рафаеля Лемкіна, одного з авторів проекту Конвенції ООН про попередження і покарання злочину геноциду) і закінчив своє навчання з еквівалентом доктора філософії, захистивши дисертацію на тему ОУН десять років по тому. З тих пір він читає лекції в різних престижних університеах України і Заходу та є на чолі інститутів і архівних сховищ. Звичайно ж, ні Вятровичу, ні інституту не потрібно ваше схвалення, але ваші “ad hominem” атаки виказують ваші пристрасті і демонструють, що справедливість і повага в наукових колах, безумовно, не є частиною вашого образу дій. Якщо ви справжній друг України або обєктивний вчений– ви повинні робити все набагато краще.
З повагою,
Аскольд С. Лозинський
