Чи потрібні країні сотні «академій» і «університетів», що тримаються на хабарництві?

Приклад Харківського університету комунального господарства

Тема якості, а головне, окупності вищої освіти для молодого фахівця в Україні настільки «застрягла в зубах», що будь-які факти зловживань в цій сфері практично не сприймаються суспільством.

Але через такий компроміс ми уклали негласний договір з численними хабарниками ВНЗ: ми вам, як би платимо, щоб ви нас, як би, вчили. Ось і виходить, що десятки тисяч випускників тільки «національних» університетів і академій – всього лише імітація того, що вони є фахівцями з вищою освітою.

Загальна тенденція незмінна вже останні років десять-дванадцять. Якщо у мами-тата є гроші, дитина стає в довгу чергу за дипломом, приймаючи як даність численні хабарі за іспити-заліки-дипломи.

А викладачі, пов’язані фінансовими зобов’язаннями з керівництвом вузу, слухняно підтримують таку систему. Систему симуляції знань, а значить і дипломів майбутнього випускника.

Сьогодні ми вже пожинаємо плоди подібного вищої освіти. Коли більш-менш такими фахівцями, що відбулися, вважається лише кілька тисяч випускників з 10-12 вузів. При цьому, більшість з них отримали хоч якісь профільні знання від викладачів «радянської закалки», що, до речі, також беруть хабарі.

Але в цей час високотехнологічні підприємства «б’ють на сполох» – їм катастрофічно не вистачає кадрів.

Не дивно, що цілі галузі економіки перетворюються в імітацію, а на плаву тримаються хіба сировинні монополії. Але навіть металургам, нафтовикам, і аграрним корпораціям все частіше доводиться відправляти свій менеджмент перенавчатися в країни ЄС і США. Прикладів – більш ніж достатньо.

Але що робити галузям, які не орієнтованим на експорт? Тій же оборонці, медицині або ж комунальному господарству? Де не ходять мільярди від поставки металу, вуглеводнів, або важких турбін? Але без яких не може існувати жодна економіка!

Якщо перейти до конкретних прикладів, то дуже яскравим може бути саме комунальне господарство. Як ми знаємо, воно повністю зруйноване і стрімко рухається до позначки нуль. Уже зараз практично всі комунікації, що лишилися в спадок від радянських часів, наказали довго жити.

Щоб розібратися у витоках тяжкого становища вищої освіти України, необхідно розглянути проблеми на конкретному прикладі, прикладі тієї ж сфери комунального господарства.

Для цієї сфери готують фахівців відразу кілька десятків вузів. Найбільш респектабельним вважається Національний університет комунального господарства імені Бекетова. Як і КПІ, КНУ ім. Шевченка, Львівський університет, та й інші харківські – юридичний, фармацевтичний, та ж політехніка … Але. Як і в більшості випадків в новітній історії вищої освіти України – перемогла корупційна доцільність.

Тепер на верхівці айсберга – переможні реляції керівництва даного ВНЗ про «здобутки». А в сухому залишку – виліт університету з усіх можливих рейтингів роботодавців. Не дивлячись на численні зміни статусу – від «інституту» і «академії» до «національного університету».

У будь-якої проблеми в Україні є імена і прізвища. Власне, тут все на поверхні – як і в будь-який інший сфері. Заходиш на профільні сайти присвячені ВНЗ і за запитом «Харківський національний університет комунального господарства» читаєш численні відгуки. Студенти, їхні батьки та викладачі, приховуючи справжні імена, в більшості обурені тим, що відбувається в колись шанованому інституті. Наприклад – сайт.

BEKETOVCHANKA, 17.02.2016, 23:26

Вчуся на Кафедрі «Транспортних систем і логістики». Регулярно відвідую заняття, що не прогулюю. Все хочу вивчити, вирішити, зробити і написати сама, але часто такої можливості просто не дають: кількість позитивних оцінок обмежено і практично всі вони проплачуються тими хто не ходить взагалі (через деканат), або ж тими хто ходить, але хоче гарантовано вийти на стипендію … Вимагають хабара, при тому що самі не хочуть проводити заняття або знаходять масу інших причин, як відібрати у студента стипендію і гроші батьків.

Наталя, 02.12.2015, 11:02

Записалися на підготовчі курси, оплатили, настав час вчитися, а ні відповіді-ні привіту. Номери телефонів не відповідають, ніхто нічого не знає. Ні розкладів, немає аудиторій і нікого знає коли буде і чи буде вообще.Оборвалі вже всі відомі телефони. Початок не дуже … ((((Далі подивимося. Деякі кажуть, що викинуті гроші. Шкода, була надія.

Marat, 1.12.2015, 17:18

Як здають сесію через деканат відомо всім. На заняттях ні дня а результат в кишені після сесії. Пропоную всі сесії закривати по відвідуваності без заліків і іспитів. Буде чесно і правильно.

Природно, на форумах безліч захоплених відгуків про вузі. Але, на жаль, всі вони носять, скажімо так, штучний характер.

Наприклад, чітко відчувається вміла рука ректорських дармоїдів в даному опусі:

Викладач, 22.06.2015, 13:57

Мій Університет! Багато років, заходячи в нього, я як і колеги відчував гордість, упевненість і настрій работать.В цьому заслуга ректора Леоніда Ніколаевіча.Его енергії вистачало вирішувати великі і дрібні проблеми.Нізкій уклін і спасибі! Читаю розділи нового контракту: чи не стимулюються нові курси, лабораторії для навчання і науки; без уваги наукові результати, винаходи, раптом відкриття, не страхується життя від несподіванок відряджень в віддалені філіали.Учтени: відсутність набору студентів, розвал і реорганізація кафедр, платні курси і др.Новінка: несподіваний розрив контракта. Контракт-байдужість деморалізує викладачів, вселяє взаємне почуття на роки вперед. Предлагаю: доповнити контракт списком провин і штрафів. Автори з прожілого керівництва національного ВНЗ впевнено нас вели, але з документом перестаралися, опинившись в безвиході рішення проблем. Якщо ректор контракт опробірует на авторів може з’явитися активність мас, реклама ХНУГХ і абітурієнти.

Втім, віриться більше саме критикам – тим, хто називає реальні імена і прізвища іміджевої катастрофи харківського вузу:

Працівник ВНЗ, 23.11.2015, 16:40

Хотілося б побажати даному ВНЗ мати в співробітниках побільше молодих і перспективних викладачів і особливо завідувачів кафедр. А то професора – пенсіонери вважають себе не зрушуваними і при цьому будь-яку ініціативу молодих припиняють на корню, розцінюючи це як посягання на їх крісло. А шкода, адже немає ініціативи – немає бажання щось робити корисне і просувати не тільки себе але і своїми справами ВНЗ. Тому і ВНЗ погіршується, а ректор потім дивується чому ж співробітники кафедр такі без ініціативні. На таких посадах як зав. кафедри і декани повинні бути люди компетентні, які знають свою справу і не бояться труднощів (і не обов’язково доктора), а не старші, ледве повертав язиком і страждають маразмом, але ж вони особа не тільки кафедр, а й ВНЗ. Особливий негатив, особливо в студентів-заочників викликає так звана «вирішувала» Олена Іллєнко – завідувач кафедри іноземних мов. Саме ця жінка, яка користується безсумнівним авторитетом у керівництва вузу, постійно культивує хабарництво. Фактично, їй в кураторство передані всі заочники! Суми одержуваної винагороди – обчислюються мільйонами в рік. І все б нічого, але студенти все частіше кидають вуз. Не стільки через хабарі, як через низький рівень знань, а значить, і рівня довіри роботодавця до диплому нашого вузу.

Ясно, що вищезгадана завкафедрою, пані Іллєнко, які не сама створювала глобальну систему хабарництва і відкупу. Але вона яскравий апологет безсовісною системи – з огляду на те, що про неї розповів знайомий студент «ХНУКХа». Євген, (з міркувань безпеки назвемо його так) докладно розповів до яких глибин цинізму доходить у своїй «роботі» Олена Львівна.

Євгену, а точніше його батькам, представили Іллєнко як одну з найбільш авторитетних керівників вузу, куди він вступив два роки тому. Дама без натяків зажадала відразу 5 тисяч умовних одиниць – як запорука безхмарного вступу та навчання на одному з популярних факультетів університету. Все було безхмарно до моменту передачі грошей.

Буквально на другий день після того, як батьки зрозуміли, що їх чадо надійшло саме … на платне відділення потрібного факультету, «спеціаліст» перестав відповідати на дзвінки обурених батьків. І, як потім виявилося, ховалася вона від кількох десятків таких же ошуканих горе-абітурієнтів. Спроби студентів-заочників поговорити пізніше викликали цікаву реакцію. Відразу кілька товаришів по навчанню наполегливо порекомендували «Не виежіваться» і не діставати шанованої людини.

Але розв’язка історії виявилася ще сумніше. На першому курсі прийшов час здавати перші іспити … І виявилося, що викладачі, які працюють на кафедрі іноземних мов раптом згадали про принциповість і почали зачистку заочного відділення … нескладно здогадатися, що від студентів, яким нібито «допомагала» Іллєнко.

Природно, відрахування Євгена батьки, які заплатили великі гроші викладачеві вузу, стерпіти не змогли. Не дивлячись на загрозу потрапити під статтю, звернулися до слідчих органів. Але … Здогадалися напевно? Силовики почали переслідування людей за хабар … без одержувача !!!!

Ясно, що люди тепер дуже старанно збирають інформацію про нешанованими пані Іллєнко. Знають безліч фактів її злочинної діяльності, але не мають доказів. І головне – надії на справедливість.

Один з викладачів кафедри, де керує Олена Іллєнко, визнав, що ця жінка нехтує не тільки студентів-заочників. Спершу, домігшись посаду мерзенними інтригами проти колишньої завкафедри, Іллєнко встановила цілу систему поборів і хабарів. Викладачі змушені платити своєрідну данину, в залежності від що здаються студентами заліків та іспитів.

Спроба вийти з-під контролю хабарниці закінчилися для одного з доцентів звільненням з вузу. Ясно, що без підтримки керівництва вузу така бурхлива «діяльність» неможлива. Але, як вважає викладач, який поділився інформацією, більшість мистецтв – це особиста ініціатива заповзятливої жінки. Як далеко зайдуть дії Іллєнко, як це вплине на імідж «альма матер»? Питання для керівництва колись шанованого університету …

Це лише мала дещиця, лише про один ВНЗ. А скільки їх таких, з ім’ям і без, – по Україні? Десятки, якщо не сотні. Сказати, що ситуація в сфері вищої освіти, завдяки таким ось Іллєнко, загрозлива – це нічого не сказати. Чи можливо щось змінити? Так можливо. Але тут всім нам важливо прийняти свою дійсність. І батькам студентів – дари приносять. І викладачам, що йде на компроміс. І політикам, які купують дипломи, і, тим самим, узаконюють багатоярусну систему хабарів.

Джерело: http://vsekommentarii.com/news/2016/03/07/11822032.htm

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа