Увесь світ чекає: включиться відкрито Лукашенко у війну чи пересидить?
Кілька останніх місяців аналітики в Україні та наші західні союзники гадають стане Білорусь проти нас, чи Лукашенко не наважиться почати відкриту війну? Він і так вже є стороною конфлікту. З його території заходили росіяни. З його території летіли ракети, які вбивали нас.
Але армія Білорусі не починає атаку. От наче 45 тисяч армійців є, але реальної армії… Наче й не страшно. А наче, й треба зважати.
А ЗСУ мають на тисячокілометровому кордоні з Білоруссю тримати великі військові сили, яких так не вистачає на Сході і Півдні для нашої Перемоги.
Давайте визначимося. Лукашенко є не просто союзником Путіна. Він є таким самим, як і Путін. Він узурпатор, диктатор і сучара. Після серпня 2020 року він помножив себе на нуль.
Легітимність Лукашенки – нуль. Визнавати його президентом Білорусі може лише його малолітній син Коля.
А Путін і «русскіє» – лише робити такий вигляд.
Саме Путін допоміг Лукашенку лишитися головним у Білорусі. У серпні 2020-го.
І саме там закінчилася будь яка суб’єктність Луки. І Білорусії. Коли він знищував власний народ. І це бачив увесь світ. Ми бачили…
«Лука» став головним. Але лише з дозволу Путіна. Після цього він став сявкою Путіна.
Згадайте. Наїзди якихось видуманих біженців із Іраку на польський кордон восени минулого року. Це Путін так грався своїм пуделем з Європою. Фас, Лука.!
І «барбос» відпрацьовував, гавкав.
Кому хоч на хвилинку здалося, що Лука був самостійним, а не відігравав Путіну?
Увесь час ми з вами думали, що «Ляксандрич» – всього лише вірний Артемон «валодіньки».
Ну, воно так і є. Але не всю дорогу.
А всю дорогу Лукашенко підлизував Росії. Підлизував виключно за «пєчєньки». З 2000-х і по 2020-й рік Лукашенко в Україні наївними виборцями вважався кращим керівником.
Наші наївні думали, що білорусам «крєпко повезло».
Сильний, типу, лідер. Все робить, як в «савєцкам саюзє». Строїть директорів і в колгоспах будує будинки.
Усі, хто мліли за СССРом – плакали за «Ляксандричем».
Бо у нас наївний виборець. Бо і наші «бабушки» ж скучали за порядним головою колгоспу. Який і трудодні чесно запише, і «стакан може вмазати». Ну і в коровнику прижати сміливо і вусами залоскотати.
73% пенсіонерок вважали, що Лукашенко таки кращий керівник на все СНГ.
Так було до 24 лютого.
Тепер наївні люди в ставленні до нього перемінилися. Але лише через його поведінку у війні.
Ми не можемо йому простити його союзництво Путіну.
Ніколи ми не простимо прильотів русскіх ракет з Білорусі.
Нам важко навіть це вибачити найріднішому (за генотипом) білоруському народу.
А взагалі – мали б йому не вибачити.
Бо «Лука» всю дорогу бігав за Путіна.
У них душонка схожа: обидва узурпатори. Обидва хочуть наш народ «к ногтю».
Але відмінність «Луки» і Путіна у тому, що Лукашенко своїм підлим розумінням знає велику правду.
А ця правда у тому, що білоруси, на відміну від москвинів, не хочуть воювати проти України.
«Лука» під шерстю своєю, фібрами своїми знає: Білоруська армія, перейшовши за український кордон, перейде на бік України. Щодо війни Лукашенко знає: перший день війни – перший день білоруської революції.
Тому зараз Лукашенко лукавенько Путіну і говорить:
– От щас, вже завтра нападемо. Бо ми ж союзники. Але ще не готові. От давайте, через тиждень?..
І отак до осені.
Але колись його Путін таки змусить.
І у нас буде чудовий привід допомогти зробити братню Білорусь дійсно незалежною, союзною нам республікою.
Віктор Бобиренко
