Експерти Реанімаційного Пакету Реформ підсумували результати перших 100 днів діяльності парламенту відповідно до Коаліційної Угоди. Представники ініціативи констатують блокування і саботаж переважної більшості запланованих реформ. Брак політичної волі та політичний популізм стоять на перешкоді реформування країни.
Значним досягненням після важких консультацій стало ухвалення Закону щодо забезпечення діяльності Національного Антикорупційного Бюро. З процесу призначення Директора НАБ виключено Верховну Раду. Але за Президентом залишилось право обирати одного з трьох кандидатів, запропонованих конкурсною комісією. Запроваджено щорічну незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності НАБ, який проводитиметься комісією з 3х членів (Президент, Кабмін та парламент призначають по 1 члену). Окрім того, до підслідності Бюро включено колишніх Президентів. Варто додати, що у Закон про НАБ включено високі зарплати для його працівників (від 22 тис. грн окладу для детектива до 60 тис. грн окладу для Директора НАБ), що мало би утримувати працівників від спокуси хабарництва та сприяти престижу діяльності. «Досягненнями в сфері антикорупційної реформи справді можна пишатися. Крім Антикорупційного Бюро варто згадати про Закон «Про відкритість використання публічних коштів», який забезпечує оприлюднення і доступ до інформації про використання публічних коштів, якими розпоряджаються державні органи та органи місцевого самоврядування. Крім того, 5 березня було схвалено в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних. Прийняття цього закону передбачено КУ, але на 2-й квартал 2016 року. Таким чином, цей захід буде виконано швидше, ніж планувалося, що слід вітати. А ось в реформі публічної адміністрації здобутки відсутні повністю. Відповідно і блокуються реформи, адже старий апарат державних служб, який був призначений на посади без конкурсів шляхом політичних домовленостей та «кумівства» не може впроваджувати реформи в своїх галузях. Зокрема, РПР закликає внести на розгляд ВРУ законопроект «Про державну службу», – підсумовує менеджер з адвокації РПР Ярослав Юрчишин.
Протягом 100 днів діяльності уряду розробкою законодавчого забезпечення, необхідного для проведення реформи органів правопорядку, займалися народні депутати, а не Кабінет Міністрів України. До прикладу, не виконано зобов’язання розробити та сприяти прийняттю Закону про національну поліцію, зазначеного в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2014 року. Народні депутати зареєстрували два альтернативних проекти законів – «Про Національну поліцію» № 1692 (Луценко Ю.В.) та «Про поліцію і поліцейську діяльність» № 1692-1 (Чумак В.В., Сироїд О.І., Сотник О.С. та ін.), а в МВС ще досі триває внутрішня робота з підготовки цього документу.
«Тому можна констатувати, що виконання зобов’язань, які були передбачені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційною угодою як її складовою частиною, здійснюється в повільному темпі, а деякі законодавчі ініціативи навіть спрямовані на зупинення реформи органів правопорядку», – експерт РПР з реформи органів правопорядку Олександр Банчук.
Сміливо можна константувати позитивні зміни в законодавчому полі в сфері децентралізації влади та місцевого самоврядування. «Ухвалено Закон «Про засади державної регіональної політики», який реформуватиме систему фінансування регіональних стратегій з Державного фонду регіонального розвитку. Також передбачено фінансування не тільки об’єктів інфраструктури, а також проектів співробітництва територіальних громад та процесу об’єднання територіальних громад. Маємо ще й новий Закон «Про співробітництво територіальних громад», який закладає основи для зміни адміністративно-територіального устрою через об’єднання громад», – розповідає експерт РПР з децентралізації Юрій Ганущак.
Натомість жоден із передбачених Коаліційною угодою заходів в рамках реформи законодавства про парламентські та місцеві вибори не виконано. Таким чином, відкладається впровадження пропорційної виборчої системи з голосуванням за відкриті списки на парламентських виборах, посилення відповідальності партій за невиконання вимог щодо відкритості та прозорості їх фінансування та реформування законодавства про місцеві вибори, зменшення кількісного складу місцевих рад. «Експертне середовище вимагає забезпечити одночасну роботу над змінами до законодавства як про парламентські, так і про місцеві вибори та прийняття нових законів про парламентські та місцеві вибори не пізніше травня 2015 року. Також варто провести активну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед виборців щодо пропорційних систем з відкритими списками, які застосовуватимуться на наступних виборах», – пояснює експерти РПР з реформування виборчого законодавства Денис Ковриженко.
