«Неможливість сміятися в радянських умовах»: за що розстріляли письменника-гумориста Василя Чечвянського

Неможливість_сміятися_в_радянських_умовах_за_що_розстріляли_письменника_гумориста_Василя_Чечвянського

У вільному доступі опублікували документи з архівно-кримінальної справи розстріляного письменника-гумориста, старшого брата Остапа Вишні — Василя Чечвянського-Губенка

Колекцію з понад 60-ти документів про репресованого митця публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

Василь Чечвянський був редактором сатирично-гумористичного часопису «Червоний перець», який виходив українською мовою у 1927–1934 роках у Харкові. Письменника заарештували на початку листопада 1936 року у Харкові. НКВД звинувачував його в участі у контрреволюційній терористичній організації, що ставила собі за мету боротьбу з радянською владою.

До збірки увійшли: 

  • ордер на обшук і арешт, протокол обшуку;

  • анкета арештованого Василя Чечвянського-Губенка;

  • протоколи допитів письменника, свідків та  протоколи очної ставки;

  • перелік вилучених «контрреволюційних» та «націоналістичних» книг;

  • акт медичної комісії із заключенням про стан здоров’я підсудного;

  • вирок Військової Колегії Верховного суду СССР у справі Василя Чечвянського-Губенка;

  • довідка про виконання вироку (розстріл);

  • заява Надії Губенко з проханням дати вказівку про перегляд справи її чоловіка;

  • відгук письменників Юрія Смолича та Максима Рильського про Василя Чечвянського-Губенка;

  • постанова про скасування вироку у справі Василя Чечвянського-Губенка і закриття справи за відсутністю складу злочину, тощо.

обкладинка_архівно_слідчої_справи_Василя_Чечвянського

Василь Чечвянський у перші дні після арешту «визнав» свою участь у «контрреволюційному підпіллі». «Національну політику Радянської влади на Україні я розглядав, як “політику придушення всього українського”… Я був українським фашистом та прибічником фашистської влади на Україні», — нібито сказав письменник на одному з допитів.

На допиті у січні 1937 року Василь Чечвянський «зізнався» у тому, що і його брат, Остап Вишня, проявляв терористичні прагнення проти керівників партії в Україні — Косіора та Постишева, бо вважав їх винними у самогубстві Миколи Хвильового. 

Анкета_арештованого_Василя_Чечвянського

«Ми вважали, що в Україні відбувається розгром українських літературних сил, що українську літературу затискають… Письменники-гумористи… відстоювали своєрідну теорію “про неможливість сміятися в радянських умовах”», — сказав Василь Чечвянський на допиті у київському НКВД.

Анкета_арештованого_Василя_Чечвянського_1

Та всі ці зізнання письменник заперечував на закритому судовому засіданні: він оголосив, що не визнає себе винним, а свої покази давав вимушено під тиском слідства та застосуванням сили.
довідка_про_виконання_вироку_розстрілу_Василя_Чечвянського
У липні 1937 року чекісти винесли
вирок письменнику-гумористу: найвища міра покарання — розстріл. Василя Чечвянського розстріляли 15 липня 1937 року у Києві.

Після смерті Сталіна дружина письменника писала: «Під час його перебування у харківській тюрмі я мала з ним побачення, під час яких він мені говорив про застосування до нього під час слідства фізичних та психічних мір впливу».

Надію Губенко — дружину Василя Чечвянського — засудили на 8 років виправно-трудових таборів. Двоє синів подружжя виховувалися у дитячих будинках. Старший син загинув під час Другої світової війни, як солдат Червоної армії. Сама Надія була звільнена після 6 років таборів за станом здоров’я: жінка захворіла на рак та мала важкий нервовий стан.

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Довідка: Василь Чечвянський-Губенко (1888-1937) український письменник-гуморист, редактор часопису «Червоний перець», член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників). У 1937 році розстріляний НКВД у Києві. У 1956 році реабілітований.

Опубліковано Національна пам'ять.