
Таку назву мав всеукраїнський «круглий стіл», який цими днями організувала у Києві громадська організація «Спілка офіцерів України» (СОУ) спільно із Товариством «Знання». До участі долучилися секція цивільно-військового співробітництва (ЦВС) штабу 152-ої окремої єгерської бригади ЗСУ імені Симона Петлюри; Полтавська обласна організація «Захист держави» на чолі із ветераном Війни за незалежність, професором Петром Вороною; викладачі і курсанти військових навчальних закладів столиці; історики, науковці, представники Київського польського культурно-освітнього товариства імені Адама Міцкевича у Києві та обласних, районних і міських організацій Спілки офіцерів з різних регіонів України. Наголошено на необхідності подальшої меморіалізації, зокрема спорудження пам’ятників на честь Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР Симону Петлюрі у Києві і Полтаві.

Учасники вияскравили постать Симона Петлюри як провідника боротьби українського народу за Незалежність, його роль та вплив на хід і наслідки визвольних змагань 1917-21 років, очищення його образу від ідеологічних нашарувань російсько-імперської пропаганди. Також приділили увагу медійному образу Провідника й багаторічним спробам москалів його викривлення.
З доповіддю «Був вождем України в повному значенні цього слова» виступив доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук. Він на основі архівних документів розкрив державотворчий, бойовий, адміністративний шлях державного діяча й Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри, його внесок у визвольну боротьбу українського народу, значення його спадщини для сьогодення.
Професор Сергійчук представив учасникам «круглого столу» свою книгу «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» До неї увійшли спогади сучасників Петлюри: військових, політичних діячів, публіцистів та представників української еміграції, які особисто знали Голову Директорії та Головного Отамана Армії УНР. Окрему увагу Сергійчук приділив маловідомим архівним матеріалам та газетним публікаціям першої половини ХХ століття. Упорядник книги Володимир Сергійчук наголосив, що про Петлюру написано чимало праць: як військових, так і політичних та літературознавчих. Розповів, що особливу увагу у своїй роботі приділив спогадам людей, які особисто знали Петлюру. Він навів слова академіка Федора Корша, який ще за життя політика називав його людиною, здатною стати провідником українського.
Полтава стала містом, де після поразки 1709 року почало відроджуватися українське національне життя. Саме там народився Симон Петлюра, який згодом повів українців до боротьби за власну державу. Тож доповідь штаб-сержанта секції ЦВС петлюрівської бригади Олега Пустовгара мала назву «Місто Петлюри: увічнення пам’яті видатного державника на його малій батьківщині – успіхи і проблеми». Пан Олег долучився до «круглого столу» онлайн з прифронтової Дніпропетровської області. «Симон Петлюра закликав: «Не забуваймо про меч, учимося міцніше тримати його в руках». І так само, як колись воїни-петлюрівці із Армії УНР виборювали незалежність понад сто років тому, сьогодні її захищають так само воїни-петлюрівці – військовослужбовці 152-ої бригади ЗСУ імені Симона Петлюри. Присвоєння нашій бригаді почесного найменування Симона Петлюри відбулося згідно з указом Президента від 6 грудня 2025 року — в день початку Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки, натхненником якого був сам Головний Отаман», – зауважив Олег Пустовгар.

Військовослужбовець 152-ої єгерської бригади імені Симона Петлюри висвітлив найважливіші кроки на шляху вшанування пам’яті Симона Петлюри у його рідному місті Полтаві. Розповів про ініціативи громадськості щодо започаткування нових місць пам’яті у межах просвітницького маршруту «Полтавський період Симона Петлюри». Наголосив, що всі організаційні і юридичні процедури щодо спорудження пам’ятника Петлюрі у Полтаві давно завершено: «Постановою ВР від 18 грудня 2025 року за №4748 доручено Полтавській обласній військовій адміністрації вжити заходів щодо виготовлення».
Про військово-політичний союз Пілсудського – Петлюри йшлося у виступі діяча Київського польського культурно-освітнього товариства ім. Адама Міцкевича Віталія Островського.
«Путін CONTRA Петлюра, або кому вигідний «петлюрівський антисемітизм»?» – тема промови кандидата філологічних наук із Львівського національного університету імені Івана Франка Олега Романчука. А у виступі військовослужбовця, кандидата історичних наук Дмитра Горідєнка мова йшла про бачення Симоном Петлюрою майбутнього розвитку української армії.
Матеріали круглого столу видрукують окремою брошурою та оприлюднять в соціальних мережах.
За матеріалами сторінок СОУ у соцмережах


