Культура

Дмитро Коршунов – автор багатьох пам’ятників і пам’ятних знаків. Серед них і памятник Марусі Чурай, і меморіальна дошка голові Директорії УНР, головному отаману військ УНР Симону Петлюрі на будівлі аграрної академії; і барельєфи діячам УНР: поету, драматургу Володимиру Самійленку й поету та генеральному секретарю освіти УНР Іванові Стешенку на фасаді 3-го ліцею, також Герою Небесної Сотні, фермеру Вікторові Чміленку на фасаді будівлі обласної асоціації фермерів

Текст написаний Валерієм Пузіком — військовослужбовцем ЗСУ, письменником, режисером і художником. У цій поезії немає прямого опису війни, але вона відчувається у самому способі руху тексту. Перекотиполе котиться — полями, дорогами, териконами — не затримуючись, не маючи сталої опори, але з постійним внутрішнім напрямком: повернення додому.

Пісня була написана Сулейманом Мамутовим у період інтенсивних нічних атак на українську столицю, коли тиждень за тижнем автор майже не мав змоги спати. Війна застала Амєль у дворічному віці, а зараз, коли їй вже п’ять, нічні перебіжки до укриття стали частиною повсякденності

Премія заснована Міжнародним благодійним фондом «Фундація документалістики Руслана Ганущака» (Ruslan Ganushchak Documentary Foundation), щоб вшановувати й наслідувати чин Руслана. Місія відзнаки — підтримати передусім тих, хто діє з камерою і ризиком для життя на передовій, адже це не просто документування подій, але й свідчення справжньої ціни свободи

Цей проєкт – приклад того, як індивідуальна ініціатива, підкріплена знанням, смаком і відданістю справі, здатна перерости у значущий культурний жест. Завдяки Наталі Кудрі кераміка з різних країн світу знайшла свій дім в Україні, а разом із нею новий сенс і нове звучання. Адже культура живе там, де є люди, готові її берегти, розуміти й передавати далі!

Музика не підсилює жорсткість тексту, а трансформує її, переводячи в площину внутрішньої сили. У цьому поєднанні поезії та музики «Лялька вуду» стає не лише історією про помсту, а й про пам’ять, яка не зникає, і про здатність людини витримувати темряву, не втрачаючи себе

Експозиція вибудувана як послідовна візуальна оповідь — від передчуття подій до кульмінації, що символізує відновлення і новий початок. На думку предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, це втілює й мрію українців

Усе своє свідоме наукове життя Олена Клименко присвятила цьому дослідженню. Роки наполегливої праці, пошуку, осмислення й любові до українського гончарства втілилися у виданні, яке сьогодні постає енциклопедією Опішного.

Всього на продаж буде виставлено біля 100 лотів. Родзинкою аукціону останніх років стала графіка 19-го сторіччя. Цього року вона буде представлена роботами Івана Шишкіна, Костянтина Коровіна та Гюстава Доре

Проєкт «Збиті рими» реалізується літературною агенцією OVO у партнерстві з громадською організацією «Горизонти без кордонів» і має на меті дати військовій поезії нове звучання через сучасних музикантів.

Виставкова експозиція представляє твори виданих українських митців з музейної колекції, які були створені в різний період часу, але всі вони об’єднані однією темою Чорнобильської трагедії, яка сталась 26 квітня 1986 року

«Ефект равлика» розповідає про детектива Бурка, який під прикриттям потрапляє до київського культурного простору Спаська 13, де готується концерт, подкаст і вечірка за участю трьох музичних гуртів – Renie Cares, Хлібороб і The Feels. Те, що починається як розслідування, поступово перетворюється на уважне занурення у середовище київської інді-сцени

Мрія митця про велику виставку в Національному художньому музеї здійснилася лише тепер — через сорок років після його смерті

Організований Національною спілкою театральних діячів України (НСТДУ), Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «GRA» («GreatRealArt») є ключовою національною театральною премією, покликаною відзначати найкращі здобутки українського театру, підтримувати професійний розвиток митців та фіксувати сучасний театральний процес.

«7’Я в онлайні» — пісня про родини, любов і зв’язок між людьми, яких сьогодні розділяють війна, служба, евакуація, кордони й постійне відкладання важливих слів на потім. Про тих, хто чекає на дзвінок днями й місяцями. Про батьків, коханих, рідних і близьких, яким часто не встигають сказати найголовніше

Цей образ є яскравим взірцем українського барокового іконопису. Упродовж кількох століть такі твори зазнавали нищення з боку імперської влади, тому до наших часів дійшло небагато автентичних пам’яток цього періоду

«Супервізія» створена для тих, хто прагне прожити й осмислити свій досвід війни. Вірші у збірці, як і в кіноесе, вибудовані в послідовності, що дає ефект терапії та співпереживання. Це простір, де втома в умовах тривоги долається через любов як спосіб виживання.

Фільм «Їх не змінити» (дослівний переклад оригінальної чеської назви  – “Велика Вітчизняна поїздка”) розповідає про трьох чехів – Ніколу, Іво та Петру – які симпатизують путінській росії та вважають війну в Україні вигадкою. Режисер привозить їх у зону бойових дій

Стрічка є документальним щоденником трьох жінок – Ольги, Олени та Ніни, чиї чоловіки служать у 88 окремому батальйоні морської піхоти. Після 24 лютого їх об’єднує Болград – мультикультурне місто на півдні України, де формується нова спільнота підтримки, жіночої солідарності та внутрішньої сили

Після перегляду відбулася панельна дискусія «Шевченко поза підручником: вектор присутності в молодіжному дискурсі», яку модерували кінознавці КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Олег Зозуля та Владислав Бебешко. До розмови долучились Володимир Войтенко та Андрій Алфьоров – члени міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI