Цього року Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО”(МЕКФ) об’єднав дві країни й п’ять міст — Київ, Болград, Софію, Кам’янець-Подільський та Одесу — створивши єдиний простір для зустрічі культур, історій та людяності. Шоста едиція МЕКФ «ОКО» презентувала 95 фільмів 24 мовами з 52 країн світу, охопивши п’ять континентів
До експозиції увійшли роботи, що охоплюють усі етапи творчості художника — від раннього «Натюрморту» 1892 року, першої відомої олійної картини Мурашка, до експресивної «Жінки з квітами» (1918), яка стала останнім великим твором митця і свідченням нового етапу його художніх пошуків
Символічна дата для документального проєкту, який стає більше, ніж хронікою війни: серіал «Україна в огні 2» сягнув знакового рубежу — 1333 серії на початку жовтня 2025 року. Це — щоденна пульсація історії, що лине до сердець мільйонів, наче подих свободи через екран. У мові кадрів — голос України, у кожній хвилині — світло, що ясніє крізь темряву.
Ця вистава — частина проєкту з дослідження та популяризації імені унікального наївіста з Луцька, який творив у 60-80 роки минулого століття, не маючи ані мистецької освіти, ані дотичності до скульптури протягом свого життя
Третє Українське Бієнале Цифрового та Медіа Мистецтва — офіційно відкрилося темою «Поле Пам’яті. Час Відновлення». До 12 жовтня відвідувачі мають можливість побачить 35+ робіт із 10 країн — від відео та саундарту до AR/VR/MR, генеративних і дата-проєктів, інтерактивних і кінетичних інсталяцій, перформативних практик. Вхід вільний завдяки підтримці Українського культурного фонду.
Освітньо-мистецький проєкт реалізовує Національна спілка театральних діячів України (НСТДУ) за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни».
Герої казкарки Віри наділені яскравими індивідуальними рисами: неабияким розумом, кмітливістю, спритністю, хоробрістю та шляхетністю; силою, витривалістю та доброю душею… Проте є серед них й злі персонажі. Це робить «Розповіді…» динамічно-напруженими, очікувано-цікавими…
У столиці Болгарії в Сіті Марк Арт Центр відбулося урочисте відкриття болгарської частини Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО», який цього року об’єднує Київ, Болград і Софію. Фестиваль триватиме з 3 до 11 жовтня і подарує болгарським глядачам знайомство з яскравими кінострічками, виставками та панельними дискусіями на актуальні теми. Почесні гості та промови Відкриття болгарської частини фестивалю …
«Головна проблема України сьогодні в тому, що ми не маємо нової справжньої еліти. Ті, хто при владі, — не українська еліта. Це радянська еліта: комсомольці, ленінці, які стали олігархами, поневолили державу. Їм байдуже, яка держава, аби лише гроші дерти. Для них Україна — чужа»
Цьогоріч у програмі «Platform» змагалися десять картин із дев’ятнадцяти країн. Журі ухвалило одностайне рішення віддати перемогу саме українській стрічці. У заяві наголошується, що фільм повертає кінематограф до його витоків, водночас ламаючи традиційні форми та розкриваючи універсальні емоції
Революція на граніті – перший Майдан, успішний протест відчайдушної молоді. Студенти вийшли на центральну площу столиці і оголосили голодування з вимогами, які мали гарантувати віддалення від московських впливів аж до цілковитої суверенності України
Книга «Місія: Свобода України. Тячівці — на щиті й у серці» — це данина пошани тим, хто став на захист рідної землі, і обов’язок перед тими, хто чекає їх вдома. Цей проєкт — символ єднання між поколіннями, між фронтом і тилом, між серцем України та її кордонами.
Фестивальний показ став прем’єрним для фільму. Його у невеликому колі переглянала й родина, деякі друзі Руслана Ганущака. «Дякуємо, до сліз», зазначила дружина Олександра. Відзначив стрічку й близький друг Ярослав Бондаренко, подякувавши режисеру «за все, що той робить для пам’яті про Руслана». Директорка фестивалю Валентина Слобода відзначила фільм за «глибоку публіцистику і закадровий голос».
У романі “Останній лицар гетьмана” йдеться про епоху гетьмана Петра Дорошенка (1665- 1676 рр.), події його визвольної війни проти двох країн-загарбниць: Речі Посполитої та Московії, й прагнень створити єдину, самостійну Українську державу. Крім того, в романі перетинається сучасне з минулим, як приклад причинно-наслідкових зв’язків у нашій історії. У січні 2021 року цей роман отримав премію ім.О.Довженка і Золоте перо
Переможці конкурсу отримають грошовий приз у розмірі 125 000 гривень та можливість втілити свою ідею на великому екрані разом із SWEET.TV Originals — власним продакшном онлайн-кінотеатру
Антологія стане важливим ресурсом для театральних практиків, режисерів, дослідників культури й усіх, хто цікавиться новою українською драматургією та сучасним літературним процесом загалом.
Кіно В’ячеслава Бігуна про війну унікальне тим, що постає як своєрідний міст від травми до надії та дії. Воно не стирає біль, але допомагає знайти сили жити з ним, перетворюючи особисту, колективну травму на джерело сили. Це мистецтво, що не просто відображає реальність, а може лікувати душі глядачів
Організатори кінофестивалю “Svitlo” продовжують свою роботу і готуються до щорічного проєкту “Світле кіно мандрує країною”, щоб якомога більша кількість глядачів у різних містах України мала змогу подивитися якісне, світле та надихаюче кіно.
Традиційно, він відбувається під гаслом «Пісня як зброя», маючи на меті патріотичне єднання українського суспільства в умовах відсічі широкомасштабній російській агресії, підтримати високий морально-психологічний стан українців на шляху до Перемоги
«СвітлоТіні Івана Чендея» — це як запашний вечір у саду, коли спадає жар сонця, але світло ще грає на листках, на пелюстках троянд, у дитячих голосах, у старих світлинах. Кожна сцена — як витончена тканина: нитки архівних фото, голоси близьких, спогади, що інколи змушують тремтіти, як листя на вітрі
