Віктор Рог про націоналістичні орієнтири, розпад імперії і помилки в минулому

VORog19

У рамках проекту «Навколо книги» в Українському кризовому медіа-центрі відбулася розмова з істориком і громадським діячем, редактором газети ОУН (б) «Шлях Перемоги», директором видавництва «Українська видавнича справа» Віктором Рогом, який представив книги видавництва, поділився роздумами про сучасну ситуацію в Україні, спогадами про початки незалежності.

Нещодавно «УВС» перевидала книгу знакову Юрія Липи «Розподіл Росії», написану у 1941 році і тому розмову почали з неї.

Чи збувається пророцтво відомого націоналіста?

«Так, сьогодні ми бачимо цій кінець, – сказав Віктор Рог. – Однак, не думаю, що буде саме такий фінал, який часто бачимо на тих відомих картинках, де горить Кремль, а українських військових обіймають щасливі люди – представники національних меншин. Але в цілому втримати далі такий штучний конгломерат, збудований на насильстві і брехні, як сучасна ерефія, буде неможливо.

Повертаючись до Липи, важливо зазначити, що він за фахом був лікарем, і вражає, як наче пінцетом автор розтинає ракові метастази, які охоплюють на той час територію Радянського союзу. Там йдеться і про Україну, і про Татарстан, і про Кавказ, і про Туркменію… Липа вказував на економічні, демографічні, географічні, етнічні проблеми і все чітко проаналізував і дав рецепт».

«Сьогодні актуалізується творча спадщина ідеологів українського націоналізму, вона підсвічує нам шлях, вказує орієнтири і тому ми перевидаємо праці Вассияна, Бандери, Липи, Сціборського, Стецька, Донцова, Бжеського, які тепер отримують нове звучання, нову вагу і користуються попитом», – зазначає Віктор Рог.

Видавець розповів про основні завдання та ідеї українського націоналізму і підкреслив, що гасло ОУН «Свобода народам, свобода людині!» є найактуальнішим зараз гаслом у світовому масштабі. Україна його має експортувати, дарувати народам російської імперії, і змагати, щоб Україна була вільною і сильною, щоб на землі були мир, безпека, і кожен народ мав своє місце під сонцем на своїй землі.

«Проте, головним для України далі залишається питання власної безпеки. Якщо Росія залишиться в тих самих кордонах і з тими настроями, наша безпека і після перемоги не буле забезпечена. Пройде час, і знов імперія тяжітиме до поширення, до експансії, до загарбання чужого. Інакше вона жити не може», – зазначив Віктор Рог.

Не обійшлося без дискусійних питань. Зокрема, природи української незалежності. Націоналісти завжди вважали, що незалежність здобувається лише у важкій боротьбі, а до того, що сталося у 1991 році внаслідок серпневого путчу, ні влада, ні опозиція, ні суспільство не були готові.

«Я говорю про незалежність насамперед психологічну як нації і про силу і власнопідметність держави, про готовність до опанування і здатність до будівництва, розуміння того, що своє треба всім будувати, охороняти, розвивати, – уточнив гість. – Тоді цього розуміння бракувало. В березні 1991-го проголосували за СССР, а у грудні – за незалежність, і що далі? До того ж, демократичне середовище у той час було строкатим і розмитим. Людям, які були письменниками, поетами або політичними в’язнями, дисидентами важко було опанувати таку територію в тих складних умовах. У нас на Сумщині ввели в органи виконавчої влади якусь кількість діячів Народного Руху, і ніхто з них там довго не протримався.

Не була знешкоджена, безжально вирвана з корінням «п’ята колона», вічна шарпанина міжпартійна, геополітична «багатовекторність», ідейна, чи вірніше – безідейна або псевдоідейна саламаха. Що можна було побудувати на такому фундаменті?».

Віктор Рог говорить про те, що теоретики ОУН були праві, коли вважали, що після перемоги національної революції тимчасово треба буде вводити режим, схожий із диктатурою: «Щоб взяти цього розгнузданого коня, навести лад, опанувати ситуацію, зцементувати націю, а потім вводити систему народовладдя. Але все пішло так, як пішло. Москва напала на Україну. Ми про це попереджали, але нас не чули. І сьогодні мене турбує те, що нас далі намагаються повчати ті, хто ще вчора заперечував, що таке може бути, хто ігнорував небезпеку, пригортав ворога до свого серця, демобілізовував і дезорієнтовував, розколював українську націю».

Прес-центр УКМЦ

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа