Російська Федерація намагається поширити свій вплив країнами Євросоюзу не лише шляхом пропаганди через медіа-ресурси та шляхом кібер-втручання в інформаційні системи органів державної влади та політичних партій країн Заходу.
Часто Кремль використовує й гуманітарну складову через цілком офіційні відносини на двосторонньому рівні. Так, днями спікер парламенту Словацької Республіки Андрей Данко провів перемовини зі своїм колегою з Росії – спікером Ради Федерації Валентиною Матвієнко зокрема й щодо гуманітарної складової співпраці, а саме вивчення російської мови поки як факультативного предмету в навчальних закладах Словаччини.
Додамо, що Данко є керівником Словацької національної партії, в серпні 2017 року зробив ряд заяв, які похитнули коаліційну єдність в словацькому парламенті. В той же час СНП є правою силою, яку відносять до симпатиків Росії.
Директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. О. Никонорова, редактор Української інформаційної служби Сергій Пархоменко зазначає, що в Словаччині мешкає чисельна громада українців. Частина з яких, щоправда, відносять себе до так званого «русинського етносу».
«Вважаю, що намагання Російської Федерації популяризувати російську мову у Словаччині є елементом інформаційно-пропагандистського впливу саме на русинів, аби перетворити їх на переконаних прихильників зближення з російським народом. Змусити їх повірити – що вони такі ж росіяни, тільки відірвані від російського народу через ряд історичних і політичних обставин», – вважає Сергій Пархоменко.
Словаччина може стати черговою «слабкою ланкою» ЄС. Нещодавно Атлантична Рада представили свій аналітичний огляд «Троянські коні Росії-2», в якому йде мова про проросійські партії та про проросійських політиків з Італії, Греції та Іспанії. Текст огляду можна знайти на сайті «Атлантичної Ради».
УІС
