У німецькому Гайльбронні відбулася презентація створеного Німецько-Українського Товариства. У зареєстрованому Статуті, що є головним установчим документом, визначено головні аспекти функціонування: мету створення. порядок управління, права та обов’язки учасників, структуру Товариства. Головою обрано Анастасію Козак, заступниками – Олену Хаваліц, Віру Марущак, членами правління Тетяну Майєр, Тетяну Зімарьову, Людмилу Жукову, Анну Федоренко.
Принагідно, щиро вітаю продовження традиції започаткованої у нашому місті– зустрічі української громади з місцевими мешканцями.
Презентація Німецько-Українського товариства Гайльбронну розпочалася з приємної несподіванки – з хлібом і сіллю. За давньою традицією українців, до нас приїхали з міста Краільсхайм (а це за 100 кілометрів від Гайльбронну) представники українського товариства «Сила єдності» на чолі з Міланою Тодоровою, головою товариства, Оксаною Ігнатенко, головою наглядової ради, членами цієї ради Оленою Хомич, Наталією Хом’як, та Софією Ігнатенко. У залі запанувала піднесена атмосфера. З рук гостей Анастасія Козак, голова Німецько-Українського Товариства прийняла хліб-сіль. Вона ж розповіла про завдання товариства, що прописані в Статуті.
З часу нападу російської армії на Україну 24 лютого 2022 року до Німеччини прибули тисячі біженців. У тому числі і до Гайльбронну. Потому було сформовано групу однодумців, які реґулярно організували мітинги, влаштовували зустрічі в німецьких колах, знайомили німецьке населення зі своєю культурою, літературою та звичаями, втілювали у життя проєкти гуманітарної підтримки Україні, запроваджували культурно-освітні програми. В результаті нашу спільноту було зареєстровано як «Німецько-Українське Товариство Гайльбронн». Тож до нього запрошуємо творчих українців працювати разом для створення українських освітніх програм для дітей в садочку та для суботньої школи.
Ми підтримуємо українську дахову організацію у справі української мови петицією до Парламенту, тобто до Міністерства освіти, надати статус українській мові як другої іноземної. Запровадити її в німецьку шкільну програму з метою, щоб у німецьких шкільних підручниках, учні могли довідуватися про Україну, про її історію, культуру, мистецтво, архітектуру, загалом про життя українського народу.
Як записано в нашому Статуті, шукаємо німецьких спільників для здійснення міжнародних проєктів, а саме: уможливити інтенсивні спілкування, контакти в особистих товариських зустрічах, мандрівках, спорті. На меті є бажання створити міцну німецько-українську спільноту.
Наше товариство старатиметься разом із політиками допомагати Україні після війни у відбудові країни, через форму взаємодії організувати «Місто партнерства». Маємо добру репутацію серед політиків, які запрошують нас до участі у дискусіях з політичних та юридичних питань. Ми готові співпрацювати з міжнародними організаціями задля об’єднання європейських країн.
Присутні почули двох заступників голови товариства Олену Хаваліц, яка розповіла про волонтерську діяльність та поділилася планами на майбутнє. На заході пані Олена виконувала ще одну роль – перекладала з німецької на українську, і навпаки – з української на німецьку. Це свідчення того, що українці впевнено інтегруються у нове суспільство.
Я розповідала про волонтерство: допомогу ЗСУ, цивільному населенню України, рідному місту Миколаїв. Поділилася думками про реалізацію проєктів на майбутнє.
Родзинкою зустрічі стала презентація моєї книжки «Розповіді тітоньки казкарки», ілюстрації до якої підготувала німкеня фрау Керстін Лінк. Я розповіла про нашу першу зустріч, що увінчалася плідною роботою, і відбулася на мітингу, де жінка підтримувала українців. Керстін зі сльозами на очах взяла до рук своє перше дітище – книжку з власними ілюстраціями, про яку мріяла з дитинства. Я ж подякувала видавництву «Креативна агенція «Артіль» на чолі з Ігорем Степуріним за прекрасну книжку шрифтом Брайля.
Галина Слабон, волонтерка, член правління спілки «Українці в Гайльбронні» привітала присутніх із створенням Німецько-Українського Товариства, наголосивши на волонтерській, культурній, просвітницькій роботі. Що більше буде об’єднань, то краще зможемо впливати на суспільство у Німеччині, сказала жінка.
Манфред Мецгер, німець, родина якого проживала у Чехії, розповів про історію своїх співвітчизників, зазначив, що саме в цьому будинку під одним дахом збираються німці, які приїхали з різних країн – Сербії, Угорщини, Чехії, росії для спільного проведення часу.
Зворушливим був виступ наших гостей з Краільсхайму. Мілана Тодорова розповіла про діяльність свого товариства. Закликала проводити спільні заходи. Перші кроки до зближання було зроблено під час зустрічі: до співу В’ячеслава Кодіци, лауреата міжнародних конкурсів, доєднався голос співачки Лілії Тодорової.
Олександр Величко і ведуча зустрічі Анна Федоренко, поділилися думками про волонтерську діяльність: Німецько-Українське Товариство надало допомогу захисникам прикордонних військ у придбанні двох зарядних станцій, забезпечило лікарськими засобами для поранених військових, які знаходяться у госпіталях Запоріжжя.
Чутливою була розповідь фрау Діц, вона разом зі своїми друзями шиє подушечки у формі серця для українських діточок.
Офіційна частина закінчилася, проте спілкування тривало за чашкою кави, чаю. Обговорювалися питання подальшої співпраці, взаємодії на користь України.
Мені дуже сподобалося як дедалі більше міцнішають дружні стосунки між двома народами – німецьким і українським. Будемо сподіватися, шо ця традиція зростатиме і розширюватиметься.
Віра Марущак, письменниця, журналістка
