Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга з глибоким сумом сповіщає про відхід у вічність 10 09.2021 на 85-му році життя композитора Любовського Леоніда Зінов’євича, лауреата Державної премії Росії, професора Казанської консерваторії, члена Спілки композиторів Санкт-Петербурга, заслужений діяч мистецтв Росії і Татарстана.
Л. Любовський був активним членом національно-культурної автономії, в якій довгий час проводив музичну вітальню , знайомлячи слухачів з музикою композиторів різних національностей, запрошував студентів консерваторії, які виконували твори на музичних інструментах різних народів, що викликало великий інтерес членів різних національних товариств. Його лекції слухали музиканти, композитори, просто любителі музики. Композитор також знайомив з власними творами, симфоніями, балетами, піснями.
У планах Маестро було продовження музичної вітальні. Доля розпорядилася інакше.
Л. Любовський проніс через все життя любов до своєї Батьківщини – України, української мови, української культури, дуже добре володів украiнською мовою. Читав напам’ять Л. Украiнку, написав музичний твiр на її поему, був великим шанувальником творчості М. Коцюбинського.
Громадянську позицію Л. Любовського добре характеризують його слова про академіка А. Д. Сахарова:
«Я добре пам’ятаю біблійний заповіт: не сотвори собі кумира. Проте образ Сахарова займає в моєму серці особливе місце. Як і тисячі співгромадян, я дізнався про Сахарова з статей, що піддають розгромній критиці його теорію конвергенції. А мені ця теорія здалася розумною. Читав його конституцію, виступи у пресі, слухав Андрія Дмитровича на з’їздах. І зрозумів: Сахаров – велика людина, людина нового мислення.
Його смерть викликала в мені потрясіння. Так з’явилася Лакримоза. Коли був в Москві, передав твір Боннер – в фонд Сахарова. Пізніше Олена Георгіївна подарувала мені медаль з силуетом Сахарова, а також спогади, свої і чоловіка. Це для мене неоціненний подарунок. В квартирі Сахарова неочікуваною стала скромність, майже аскетичність інтер’єру. Відразу видно, що тут перш за все цінують життя духовне. Олена Георгіївна – дивовижна людина: чули б ви її виступ під час путчу!»
Закінчив свій земний путь Л. Любовський в Казані. В Казанській консерваторії, де Л. Любовський працював понад 40 років на прощання були оплески під музику маестро з балету «Сказання про Йусуфа».
Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербурга, Об’єднання українців Росії висловлюють глибоке співчуття родині нашого земляка.
Прес-служба Об’єднання українців Росії
