Українці Європи звернулися з відкритим листом до Президента Польщі та керівництва Сейму з закликом до взаємного примирення та недопущення провокацій, що роз’єднують наші народи. Звернення підписали Голова Європейського Конгресу Українців Ярослава Хортяні та представники українських громад 12 європейських країн: Угорщини, Італії, Іспанії, Португалії, Греції, Німеччини, Франції, Сербії, Естонії, Чехії, Фінляндії та Великої Британії.
Текст листа, українською та польською мовами, опублікував на своїй сторінці у Фейсбук один з підписантів Звернення, голова Християнського товариства українців Італії, Олесь Городецький. Текст Звернення українською мовою (на фото – документ польською):
Prezydent RP
Andrzej Duda
Kancelaria Prezydenta RP
ul. Wiejska 10
00-902 Warszawa
Fax: +48 22 695-22-38
mail: [email protected]
Marszałek Sejmu RP
Marek Kuchciński
Kancelaria Sejmu RP
ul.Wiejska4/6/8
00-902 Warszawa
Fax: +48 22 694-22-13
mail: [email protected]
Ми, українці, що проживаємо в Європі, висловлюємо Вам свою повагу та хочемо звернутися до Вас з цим відкритим листом.
З моменту проголошення Незалежності України, Польська Держава та польський народ неухильно та послідовно підтримували український народ у його державотворчій діяльності та євроінтеграційних прагненнях. Практично у всіх міжнародних інституціях українці бачили в особі Польщі свого надійного друга та союзника. Польський уряд робить багато кроків щодо практичної підтримки України в галузі демократизації суспільства, спільної безпеки та оборони, відновлення економіки та інфраструктури. Українці безмежно вдячні полякам за всі ці кроки доброї волі. Але останнім часом, руками зовнішніх «доброзичливців», відбуваються сплановані акції щодо дискредитації українсько-польських відносин та намагання посварити наші народи.
Підставою для написання цього Звернення стали останні події, які мають місце в Республіці Польща щодо спекуляцій та нагнітання ситуації навколо трагічних подій 40-х років минулого століття.
Українці та поляки впродовж століть співжили на територіях Східної та Західної Галичини, Волині, Полісся. Історія взаємин двох народів не завжди була безхмарною. Попри періоди взаєморозуміння та миру, між нашими народами нерідко виникали напружені стосунки, які деколи переростали у збройні конфлікти, а часом – у відкриту війну. Таким трагічним моментом стало і збройне протистояння між українцями та поляками в часи Другої світової війни, а також в перші повоєнні роки. Без сумніву, чисельні людські жертви з обох боків, особливо серед цивільного населення, під час подій сімдесятирічної давності викликають у нащадків почуття болю та образи, а незагоєна рана лише роз’ятрюється взаємними звинуваченнями та образами. В цьому контексті слід зазначити, що в той час, коли з українського боку лунають заклики до взаємного примирення та прощення, то з уст деяких польських політиків частішають намагання покласти відповідальність за смерті людей лише на українців, демонізувати ОУН і УПА, як частину визвольного руху за Незалежність України, звинуватити українців у геноциді поляків.
Ми, українці, що волею долі проживаємо в країнах Європи та разом з братами поляками ділимо труднощі міграційного життя, звертаємося до польської влади з проханням докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити подібну риторику з вуст офіційних представників Польської Держави. Спекуляція політиками історичними фактами, без належного їх вивчення та дослідження фахівцями, є контрпродуктивною у відносинах між нашими народами та є на руку країні-агресору Росії, яка, роздмухуючи історичні конфлікти, прагне взяти верх у гібридній війні не лише проти України, але проти Європейської Цивілізації.
Закликаємо польських політиків утриматися від односторонніх звинувачень, а, натомість, продовжувати конструктивну роботу щодо побудови нашого спільного європейського майбутнього. Сподіваємося, що ворожі провокації не зможуть посварити наші народи, а політики двох країн зможуть продовжити побудову взаємовигідного діалогу та добросусідських відносин заради майбутніх поколінь двох народів.
Ярослава Хортяні, голова Європейського Конгресу Українців, голова Товариства української культури в Угорщині; (Угорщина)
Олесь Городецький, голова Християнського Товариства українців в Італії; (Італія)
Мар’яна Тріль, голова Конгресу українців Італії; (Італія)
Павло Садоха, голова Спілки українців у Португалії; (Португалія)
Юрій Чопик, голова Української громади Іспанії за права, честь і гідність українців; (Іспанія)
Галина Маслюк, голова Асоціації української діаспори в Греції “Українсько-Грецька Думка”; (Греція)
Жан-П’єр Пастернак, Спілка Української Молоді у Франції (Франція)
Леся Шрамко, Голова Об’єднання українських організацій в Німеччині; (Німеччина)
Мирослав Гочак, голова Товариства української мови, літературі і культури “Просвіта” (Сербія)
Богдан Райченець, голова Української ініціативи в Чеській республіці; (Чеська республіка)
Віра Коник, Конгрес Українців Естонії (Естонія)
Денис Перцев, Голова Товариства Українців у Фінляндії (Фінляндія)
Зенко Ластовецький, голова Союзу Українців у Великій Британії (Велика Британія)
