6 і 7 жовтня увісімнадцяте у Вармінсько-Мазурському воєводстві відбулися Міжнародні концерти церковної музики, які організував Мазурський відділ ОУП, очолюваний Катериною Полевчак. Близько двадцяти концертів у храмах Вармії та Мазурів із понад тисячною вірною публікою – любителями українського духовного пісенного мистецтва.
У фінальному гала-концерті, вже традиційно проведеному в чи не найбільшому храмі в Гіжицьку – в римо-католицькому костелі св. Казимира Королевича – виступило 12 колективів із України, Польщі та Литви. серед них – кілька відомих у всьому світі вже десятки років.
Катерина Полевчак констатує: може здатися, що непросте, але одухотворене церковне пісенне мистецтво, та ще й далеко від рідного краю, може зацікавити лиш обраних. Проте, цьогоріч, як і кожного року, знов виявилося, що зацікавлення напрочуд велике. З 5 жовтня ансамблі й гурти, які загалом налічують близько 300 осіб, роз’їхалися по країні тисячі озер. Вони відвідали з духовною піснею й музикою храми не лише греко-католицькі чи православні, але й латинські й навіть євангелистські. Побували, крім Гіжицька, в Ольштині, Венгожеві, Круклянках, Банях-Мазурських, Видмінах, Будрах, Вількасах, Мілках, Ридзеві, Бистрому.
Великою справою не лише для популяризації якісних пластів української культури назвав цю подію консул Консульства України в Ґданську Лев Захарчишин. Він підкреслив, що таке високе мистецтво збагачує північний регіон Польщі, інтегрує багатонаціональне суспільство Вармії та Мазурів, не говорячи вже про популяризацію найкращих зразків українського пісенного мистецтва.
Його підтримав у цьому й ігумен чину св. Василія Великого у Варшаві о. Микола Козіцький. Він, як і попередник, подякував організаторам, серед яких були згаданий уже Мазурський відділ ОУП і греко-католицька парафія Пресвятої Трійці в Гіжицьку. також висловив подяку численним спонсорам, за подію високого європейського рівня. Захід почесним патронатом охопив митрополит перемисько-варшавський УГКЦ, архиєпископ Євген Попович.
З-посеред учасників гала-концерту, який вели Катерина Полевчак і Роман Боднар, неможливо було не захоплюватися кожним колективом. Найбільш відомі викликали справжнє замилування. Це, зокрема, хорова капела «Трембіта», створена восени 1939 року й значною мірою, як кажуть самі її члени, є прямою правонаступницею львівських хорів першої третини ХХ століття. Дехто навіть твердить, що її початки сягають 1890 року. У витоків нинішньої «Трембіти» стояв видатний український диригент Дмитро Котко, який створив і керував надзвичайно популярним у 30-ті роки минулого століття чоловічим аматорським хором. Після війни, з 1946 по 1948 рік художнім керівником і головним диригентом хорової капели «Трембіта» був Микола Колесса. Його наступником став ще один диригент з Києва – Павло Муравський, який очолював хор майже 20 років – з 1948 по 1964 рік.
Другим диригентом з 1949 року був вихованець «Трембіти» Володимир Василевич. Музикознавці-дослідники стверджують (про це можна прочитати в історії капели в Інтернеті), що саме завдяки творчій співпраці цих двох яскравих і разюче несхожих у своїй виконавській манері митців колектив «сягнув найбільших висот за всю історію своєї творчої біографії, залишаючи далеко позаду успіхи провідних хорових колективів України». У 1951 році капела з обласної стала Державною академічною хоровою капелою.
У наступні десятиліття «Трембітою» керувала ціла плеяда талановитих диригентів – вихованців Львівської консерваторії: Іван Майчик, Володимир Пекар, Ігор Жук, Олег Цигилик, Василь Яциняк. У період до 1990 року капела активно пропагувала творчість українських композиторів як минулого, так і сучасності. У 1990 році на чолі колективу став Микола Кулик, який здійснив його реорганізацію. Репертуар «Трембіти» збагатився великими кантатно-ораторійними полотнами, творами духовної музики східного обряду, які було заборонено виконувати раніше, та інструментальною музикою для оркестру. З цього часу розпочалися гастрольні турне до країн західної Європи. Наприклад, лише до Німеччини відбулося понад 30-ть турне. «Трембіта» гастролює по всій Європі із Польщею включно. У 1995 році колектив був відзначений Національною премією імені Тараса Шевченка в галузі концертного виконавства. Десять років тому капелу відзначили званням академічної.
Черговим відомим у світі колективом, який виступив на Вармії та Мазурах, стала Державна академічна хорова капела «Дударик» зі Львова. Досягнувши загальносвітового визнання та набувши незаперечного авторитету, капела в кожному виступі підтверджує свій унікальний рівень, відзначений Національною премією ім. Тараса Шевченка – найвищою державною нагородою в галузі культури, та іншими численними нагородами. Заснував колектив у 1971 році й донині є його керівником і диригентом відомий український хормейстер Микола Кацал. «Дударик» підкорив провідні сцени світу, провівши понад 2500 концертів у найпрестижніших концертних залах України і світу, серед яких Карнегі Хол, Собор паризької Богоматері, Ванкувер Ейр Плейс, Варшавська філармонія, Палац «Україна», Національна опера України та Національна філармонія. Універсальність «Дударика» дивує: в репертуарі колективу представлений весь спектр давньої та сучасної хорової музики.
Публіка гіжицького гала-концерту щедро нагороджувала оплесками всіх виконавців. А були серед них василіанський октет «DEISIS » з Брюхович (керівник Степан Дольний), створений у 2013 році, вокальний ансамбль «Жайвір» Клеванської дитячої музичної школи на Рівненщині під керівництвом Іванни Сапожник, «Madrigal Voices» – жіночий вокальний ансамбль зі складу капели «Трембіта», хор гарнізонного храму святих Петра і Павла зі Львова, Маленький хор Василія Великого та «Дрім оркестр» з Києва, «In Campo Aperto» зі столиці Литви – Вільнюса. Варшаву представляв вокальний гурт «Басілеус», який діє при монастирі оо. василіан під керівництвом Романа Дрозда, Бані-Мазурські – хор «Крилос» під керівництвом Івана Платоша. Крім українських виконавців із Польщі, виступили ще Високобрамський камерний хор євангелистсько-аугсбурзької парафії з Цешина, хор «Ойчизна» з латинської парафії святих Петра і Павла у Венгожеві та хор з базиліки у Святій Липці.
Голова Мазурського відділу оуп Катерина Полевчак подякувала всім за допомогу в організації величних концертів, які прославляють Гіжицько і всю країну тисячі озер, та запросила всіх присутніх під виконання гімну «Боже великий єдиний» і «Многая літа» на ХІХ Міжнародні концерти церковної музики.
