Провідний ідеолог українського націоналізму Ярослав Стецько, роздумуючи над глобальним виміром українського світу, прогнозував, що Україна, рано чи пізно, стане наріжним каменем світової політики. Власне, події 2022 року лише підтвердили вірність цього прогнозу.
Ярослав Стецько, як і Степан Бандера, не мали сумнівів у тому, що досягнути статусу одного із найвпливовіших центрів впливу світової політики Україна зможе у результаті збройної боротьби проти московської імперії, не важливо якого кольору і під яким прапором буде існувати ця «тюрма народів». А фактичне визволення України буде можливим лише за умови знищення цієї імперії та ліквідації московської агресії, як глобальної загрози. Київ проти Москви!
Тому головним завданням зовнішнього виміру доктрини Українського Світу можна вважати вироблення програми і підходів для повернення етнічних українських земель у лоно Української Держави після розпаду Московщини. Поряд із деокупацією Донбасу і Криму, це складна і багаторівнева тема, яка потребує окремого обговорення, революційних рішень і сприятливої зовнішньополітичної ситуації. Тому у даному викладі її потрібно означити і зафіксувати, як базову, зауваживши, що шлях до її осягнення може бути довгим і тривалим. Проте українцям варто докласти максимум зусиль, щоб споконвічна грань двох світів таки була пересунутою на північний схід, щоб вона набула видимих ознак великої цивілізаційної стіни, яка назавжди відділятиме вільний світ від ординської резервації.
Сьогодні ми є свідками цих процесів і цієї боротьби. За неповний рік воєнного протистояння Україна об’єднала усі цивілізовані держави на боротьбу проти однієї із останніх тоталітарних країн на карті світу. Безпрецедентна військова та гуманітарна допомога, міжнародне визнання та готовність брати участь у відбудові українських міст і сіл, прихисток постраждалих від війни українців – це основні, але далеко не вичерпні напрямки підтримки України з боку світового співтовариства. І головне, що усі ці види підтримки є практичними, дієвими і ефективними, приносять відмінний результат.
На дипломатичному рівні також спостерігаємо вагомі українські перемоги. Міжнародні санкції проти Москви, відмова від російських енергоносіїв, визнання агресора парламентами ряду європейських країн державою-терористом. Усе це впливові чинники, які наближають крах кремлівської недоімперії.
Проте найвпливовішим фактором є мобілізація власних сил і потужне об’єднання українського світу заради української перемоги. Саме світове українство перейняло роль головного координатора усіх процесів підтримки України та українців. Окрім суттєвого впливу на уряди своїх держав, окрім організації та проведення багатотисячних мітингів та маніфестацій у різних куточках планети, окрім незліченої кількості військової та гуманітарної допомоги, закордонні українці демонструють високий рівень мобілізації і згуртованості, що дозволяє утримувати українське питання питанням №1 на світовому порядку денному.
Заслуговує на увагу і той факт, що, у більшості випадків, до діяльності вже існуючих діаспорних громадських організацій та фундацій долучаються представники нової хвилі українських біженців. Відомо, звичайно, і про ряд проблемних ситуацій у цьому контексті, але вони глобально не впливають на загальний стан речей.
Безумовно, потрібно враховувати специфіку нової воєнної еміграційної хвилі, розуміти, що інтеграційні процеси містять складніші від попередніх елементи адаптації, проте цей виклик потрібно приймати і формувати цілісну спільноту. За допомогою спільних акцій, за підтримки громадських об’єднань, церковних спільнот варто знаходити максимальну кількість точок дотику, що, зрештою, і відбувається у більшості країн, які прийняли біженців від війни і де діють українські організації.
Окремо варто наголосити, що багатогранна боротьба світового українства також відбувається в умовах протистояння із агентами «русского міра», яких кремлівські спецслужби активізовують та розконсервовують у різних міжнародних центрах прийняття рішень. Власне, це протистояння є одним із засобів співдії внутрішнього та зовнішнього вимірів українського світу як цілісного явища.
І саме перелічені вище фактори дозволяють оновлювати і цементувати глобальний простір українського світу та змагати до його популяризації і поширення. Україна у тренді. Бути українцем, нарешті, стало престижно і, даруйте, модно. Світ, нарешті, побачив справжню Україну – волелюбну, нескорену, з тисячолітньою історією і сучасними Героями. Синьо-жовті кольори заполонили вулиці і площі на усіх континентах: від Нью-Йорка, Торонто і Лондону до Мельборну, Буенос-Айресу і Токіо. Вагомі міжнародні форуми і події: політичні, бізнесові, культурні і спортивні проходять під знаком солідарності і підтримки України.
Більше того, з кожним днем загострюється конкуренція за право бути головним лобістом українських інтересів. Великі держави світу змагаються за першість підтримки України та особливої власної ролі у майбутній відбудові знищеної інфраструктури українських міст та сіл. Звичайно, у багатьох випадках спостерігається шалена протидія з боку проросійських середовищ, але вона, як правило, не приносить суттєвих результатів.
Україна пройшла точку неповернення щодо утвердження власної суб’єктності на міжнародному рівні. Безперечно, ціна цього утвердження висока і жертовна, проте українці свідомі власного вибору. Як і свідомі того, що потрібно пришвидшувати усі інтеграційні процеси як до європейської, так і до євроатлантичної спільноти. Питання вступу до ЄС чи НАТО більше не розділяє ні українську владу, ні українське суспільство.
Важливо, щоб український наступ тривав і на інформаційному фронті. І мова тут насамперед про державну інформаційну політику, спрямовану на просування національних інтересів та протидію кремлівським пропагандистам. На даному напрямку, варто визнати, є чимало недопрацювань, надуживань та проблем. Першочергово вони пов’язані із спробою монополізації інформаційного поля з боку української влади, що, навіть в умовах війни, є хибним та шкідницьким рішенням.
Саме тому одним із важливих завдань українського світу є виправлення та корекція такого стану речей. Об’єктивна, різнобічна інформація – ознака вільного світу вільних людей. Тому варто творити здорову конкурентну альтернативу проти будь-яких монополій чи цензури.
Людство поступово наближається до «Епохи аудиторій», коли один авторитетний блогер може мати значно більший вплив на суспільну свідомість, аніж цілі інформ-агенства чи медіа-центри. З кожним днем зростає вага соціальних мереж, розвиваються YuoTube і Telegram. І в цьому контексті Український Світ, як ніколи, потребує сильних ціннісних авторів, які, використовуючи сучасні засоби комунікації, можуть формувати якісний український контент! Так, така діяльність потребує системного підходу, вимагає дотримання правил інформаційної гігієни і високого рівня фахової підготовки, так, вона може містити елементи пропаганди, адже вона, без перебільшення, співмірна із мілітарним фронтом, суттєво впливаючи на хід війни, моральний дух і військових, і цивільних.
В цьому контексті світове українство повинно відіграти важливу роль, запропонувавши компетентних спікерів, речників української позиції, які можуть вільно доносити цю позицію іноземними мовами: англійською, французькою, італійською, німецькою, іспанською чи польською. Такі процеси вже мають місце, представники світового українства періодично коментують ситуацію в Україні для мас-медіа провідних держав світу, але це ще не носить системного характеру. Рівно ж як і зворотній напрямок, коли закордонні лідери думок можуть доносити до українців, українською мовою, інформацію, яка з’являється у ЗМІ у країнах їхнього проживання і стосується України.
Отож, враховуючи наявний потенціал світового українства та ролі України у світі, під сучасну пору, варто зробити оптимістичний прогноз щодо закріплення впливових позицій Українського Світу на міжнародній арені. Водночас, треба визнати, що ці позиції здобуті, першочергово, завдяки героїчному спротиву української нації, але для їхнього закріплення потрібно досягнути ще цілого ряду результатів. Базово – це збройна перемога на полі бою та повернення усіх територій. Евентуально – знищення «русского міра» і розвал дикої московської імперії. Першочергово – це закріплення національної державності, проведення реформ, подолання корупції та продовження змагання за силу, славу, багатство і простір Української Держави!
Олег Вітвіцький
