19 травня, п’ятниця, 7а година вечора – Відкриття виставки українських сучасників з колекції Андрія Супруненка. Частина коштів передається на благодійні організації для допомоги Україні. Вибираю музейні візитівочки, щоб ви звернули увагу і не забули 19 травня, у пятницю, загостити на мистецьку зустріч. де вас зустріне музикою наш неперевершений Андрій Чуйко, ми ж пригостимо шампанським, а кафе Шоколад вишуканою перекускою… тож я певна, що ви вже записали дату, три рази поширили моє повідомлення щоб зі своїми друзями прийти до Українського Національного Музею…
Ви нам дуууже потрібні, ми Вами гордимося! бо у Чикаґо не лише мистецька громада, вона реально найбільша з найкращими людьми. Гарантуємо прекрасний настрій…
Далі за текстом про саму виставку, куратором якої я є. Це теж для мене експеримент, який зобов’язує пізнавати модерне мистецтво.
Український Національний Музей у Чикаґо, як правило, обирають художники і колекціонери самі, щоб у його стінах показати колекції живопису і скульптуру, традиційне народне мистецтво. Травень презентує виставку сучасного українського живопису з колекції Андрія Супруненка (Київ).
Андрій Супруненко є куратором американського проекту, де, за його задумом, живописний стиль, притаманний українським модерністам, захопить поціновувачів серед місцевого бомонду, арт-критиків та колекціонерів та доповниться благородною справою – підтримає Україну сьогодні через мистецький, авангардний майдан.
Завдяки Андрію Супруненку, українські автори змогли представити свої роботи на аукціоні Sotheby’s в Лондоні в 2010р. Він – відомий колекціонер і меценат, який посів у 2015 році 4 сходинку в списку “ТОП-30 українських колекціонерів” за версією журналу Forbes.
Ви познайомитеся з новими іменами, вікриєте для себе Тістола Олега, представника українського необароко, одного з лідерів «Нової української хвилі», Павла Ма́кова — члена Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, дійсного члена Академії мистецтв України, Лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018) та інших сучасників.
Традиційний погляд на мистецьку класику передбачає позаконтекстуальність. Мовляв, класичні твори тому й класичні, що пройшли безліч перевірок. Їх перевірив час, прискіпливі професійні погляди, критика недоброзичливців, мінлива прихильність обивателів, арт-мода, зрештою, ринковий попит. На якомусь етапі ці об’єкти стають відстороненою річчю в собі, самодостатньою естетською витівкою автора, поза часом та поза сучасним соціальним контекстом. На них ніби стоїть «знак якості». Вони знаходяться десь НАД реальністю, поблажливо спостерігаючи, як все нові та нові арт-об’єкти без ліку множаться щомиті і так само щомиті безслідно поринають у небуття.
Втім, дійсно вагомі твори мають незбагненну властивість: у виняткових історичних обставинах вони здатні ставати співзвучними моменту. В часи крайнього загострення цивілізаційних конфліктів проявляється їхня багатовимірність. Очевидні ідеї та смисли, свідомо закладені авторами в період створення, поступаються місцем глибинним інтуїтивним здогадам та художнім передбаченням. Спливають та проявляються приховані змісти і роботи являють свою справжню велич. Це дивовижна і водночас жахаюча метаморфоза. Але це сама суть мистецтва.
Твори, що представлені на виставці – сучасна українська класика з однієї із кращих приватних колекцій України. Автори – топ в рейтингах українських художників. Більшість авторів стояли біля витоків нового українського мистецтва, що формувалося від кінця 1980-х років, та неймовірно розквітло наприкінці 1990-х і початку 2000-х в незалежній Україні. Арт-об’єкти, які ви бачите, створені 15-25 років тому за інших геополітичних та соціокультурних обставин, однак нині вони на вістрі художньої актуальності. Причому ані жанр, ані техніка не відіграють хоч скільки-небудь важливої ролі.
В наш час, коли більшість проектів складається з новаторських технологій, часто з використанням ШІ, традиційні мистецькі форми (полотно/олія, офорт) так само переконливі.
Куратори виставки Андрій Супруненко, Марія Климчак
Српівкуратор та спонсор Олесь Наконечний.
