У третю річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в нижньосаксонському місті Вольфсбург, незважаючи на робочий день і дощову погоду, на площі перед мерією зібралися на мітинг півтори сотні небайдужих німецьких громадян, українських біженців та представників Німецько-українського товариства Вольфсбург e.V. Останні власне й виступили ініціаторами та організаторами цієї події, яка також привернула увагу випадкових перехожих та іноземців з інших країн численними плакатами й українськими прапорами.
У своєму вступному слові мер Вольфсбурга Денніс Вайльман звернув увагу на те, що місто Вольфсбург, яке відоме всьому світу розташуванням тут штаб-квартири концерну «Фольсваген», продовжує надавати різносторонню допомогу постраждалим від російської агресії українцям, які проживають як в Німеччині, так і в Україні. «Попри активні воєнні дії, – наголосив він, – ми розвиваємо нашу співпрацю з містами побратимами в Україні – львівською Жовквою та чернігівським Ніжином, а також підтримуємо прагнення України стати членом Європейського Союзу. І хоча кількість біженців з України у самому місті вже перевищила 2000, всі вони можуть бути впевнені в тому, що не залишаться без нашої підтримки так довго, наскільки це буде потрібно».
Суголосним з попереднім оратором був і виступ голови міської ради Вольфсбурга Ральфа Крюгера. «Незважаючи на результати виборів у Німеччині, які додали багато невизначеності у суспільстві, а також на останні негативні сигнали від США, ми й надалі будемо підтримувати Україну на шляху захисту демократії, свободи та європейських цінностей. Окрім військової та гуманітарної допомоги, ми готові підтримувати Україну також на політичній арені, позаяк будь-які перемовини щодо миру в Україні, не можуть відбуватися без неї, адже мова йде насамперед про безпеку всієї Європи», – підкреслив Ральф Крюгер.
Голова правління Німецько-українського товариства Вольфсбург e.V. Анастасія Реп’ях від імені всіх українців, яких прихистила німецька земля, подякувала місцевій владі за всеосяжну матеріальну і моральну підтримку. На її пропозицію, присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв російсько-української війни, яка фактично вже триває 11 років, починаючи свій відлік від окупації українського Криму. Крім того, в рамках акції «Глобальна тривога», під час мітингу пролунала сирена повітряної тривоги, котра нагадала про те, що війна в Україні все ще триває і цивільне населення там страждає і гине щодня. Тому, на думку Анастасії Реп’ях, Європа не має права втомлюватись від допомоги Україні, інакше російські танки знову торуватимуть свій шлях на Берлін, як у 1945 році.
Родзинкою мітингу став двомовний українсько-німецький виступ римо-католицького священника з України Романа Крата. «Ми відзначаємо третю річницю початку жахливої події, яка, на жаль, й надалі несе горе мільйонам людей, – нагадав він. – Однак, ця війна стала також нагодою прояву великої солідарності, співчуття та боротьби за свободу й милосердя. У борні за загальнолюдські цінності Україна отримала значну допомогу з боку Німеччини. Ми вдячні німцям не лише за військову й гуманітарну допомогу, але також і за духовну підтримку, за незліченні молитви. В даний момент я, як католицький священник, працюю позмінно в Одесі та Вольфсбурзі. Тож можу засвідчити з власного досвіду, що молитва християнських Церков в обох містах та наших країнах лине до неба постійно. Нехай ця молитва принесе плоди в майбутньому, щоб усі страждання, жертви та вчинки милосердя мали добрі наслідки не лише на землі, але й в небі».
Насамкінець присутні на мітингу українці заспівали Гімн України. І це стало своєрідним життєстверджуючим акордом впевненості в тому, що «ще не вмерла Україна» і не вмре.
Анатолій Крат, письменник і журналіст,
м. Вольфсбург, Німеччина.
