Павло Лоза
Плани на 2020 рік і далі, обрання нового голови та співпраця з українськими громадянами – ці питання обговорила на грудневому засіданні Головна рада Об’єднання українців у Польщі (ОУП). Теперішній голова організації Петро Тима буде керувати нею до кінця березня. Вибори нового очільника мають відбутися під час з’їзду ОУП у червні.
30-річчя організації
Петро Тима підтвердив (уперше про це він заявив на липневому засіданні ради в Ґіжицьку), що не буде повторно балотуватися на найближчих виборах.
– Зараз менш важливо, хто буде наступним головою, важливіше те що треба нам знайти нову модель функціонування Об’єднання. Існує багато проблем. В тому єдності організації. Новий очільник не стане панацеєю від усіх проблем. Відповідальність, яка покладається зараз на членів Головної управи, є надто великою. Нинішню схему роботи треба змінити, – переконаний Петро Тима. – Я не тікаю і допомагатиму, наскільки зможу.
Член Ельблонзького відділу ОУП Мирослав Притула зазначив, що, згідно зі статутом організації, після відходу Петра Тими треба обрати нового очільника. Учасники зборів ГР вирішили, що протягом двох місяців (квітень-червень) виконувачем обов’язки голови ОУП буде сектерар Об’єднання – Мирослав Купич.
Вибори нового керівника мають відбутися під час з’їзду ОУП, запланованого на початок червня 2020 року. Під час дискусії також з’явилася ідея внести зміни до статуту.
– Щораз менше членів нашої громади хоче долучатися до суспільної роботи організації. Зате є багато українців, які нещодавно приїхали до Польщі і хочуть з нами працювати. Аби залучити їх до управ, рад, гуртків та відділів, треба змінити статут, – зауважила Стефанія Лайкош.
Заплановано відзначити 30-річчя ОУП. Об’єднання українців у Польщі було створене у лютому 1990 року. Члени Головної ради постановили, що святкування відбудуться за участі представників інших меншинних організацій та організацій і осіб які підгримують ОУП. Також запланована конференція, де мають представити аналіз тридцятирічної діяльності ОУП. Для усіх цих заходів створять почесний комітет і планують зробити збір коштів.
Голова Щецінського відділу Іван Сирник зазначив, що у Старґарді, Тшебятові та Щеціні заплановані ініціативи, що мають на меті вшанувати пам’ять українських активістів, які заслужені в роботі.
– У Щеціні восени ми зробили стенд з фотографіями місцевих українських діячів, яких уже не має серед живих. Я заохочую долучитися до такої акції й інші відділи. Виявилося, що вона вимагає багато роботи, бо фотографії цих людей знайти дуже важко. Проте варто, аби зберегти пам’ять про них, – пояснив Іван Сирник.
Фінансові прогнози та проблеми
Члени Головної ради дискутували також про фінансові питання, в основному – розподіл коштів. З’явилася ідея, аби до підготовки звітів більше залучати членів гуртків та відділів, які реалізовують проекти. Петро Тима нагадав, що діячам місцевих ланок ОУП можуть допомогти вишколи та інші навчальні ініціативи. Наразі такий захід проводив тільки Поморський відділ ОУП.
Дискусія щодо фінансів і розрахунку проектів виникла через те, що від кількох місяців в Об’єднанні немає бухгалтера. З огляду на обмежені кошти, зараз важко знайти людину, яка погодилася би працювати на зарплату, яку пропонує ОУП. Тому бухгалтерією, можливо, буде займатися зовнішній офіс.
Але це – не кінець цьогорічних фінансових викликів. Хоча ґрантодавець, тобто Міністерство внутрішніх справ і адміністрації, не зменшить фінансування національних меншин, вартість реалізації завдань зросте. Зокрема, дорожче для ОУП коштуватимуть видавничі проекти, у тому числі – тижневик «Наше слово». Навіть попри підвищення ціни газети, для видавця не залишається грошей від продажів, бо водночас зросли податки, вартість друку тощо.
Під час засідання члени ради проголосували за припинення функціонування мультімедійного порталу українців Польщі PROstir.pl. Від 2018 року ґрантодавець не надавав фінансування на цей проект. Зараз портал безкоштовно у формі блога веде редактор Ігор Ісаєв.
Голова Поморського відділу ОУП Єлизавета Кремінська звернула увагу, що проблемним стає розподіл коштів на реалізацію завдань для представників меншин і дітей з мігрантського середовща.
– Як ми знаємо, гроші, виділені на навчання українських дітей громадян Польщі, не можуть призначатися на роботу з учнями, чиї батьки приїхали з України. Я не хочу розділяти цих дітей, хочу, щоб вони виростали разом, – пояснила вона.
Іван Сирник, у свою чергу, звернув увагу, що у Ґоленьові та Щеціні мігранти з України створили організації, які претендують на призначені на меншини кошти. За його словами, проблемою є не те, що такі утворення з’являються, а те, що у їхніх статутах написано: організація має сприяти асиміляції з польським середовищем.
– Гроші для меншин мають допомагати зберігати українську ідентичність, а не протидіяти цьому, – сказав Іван Сирник.
Співпраця з державними інституціями
Андрій Комар з Перемишля нагадав про проект «Галицька сцена — наша спільна історія. Популяризація польської і української культури у співпраці Польського дому у Львові й Українського дому в Перемишлі». Ініціатива українців з Польщі та поляків з України мала отримати фінансування — 2 300 501 євро. Воно передбачає ремонт і перебудову будинків, що належать обом організаціям і в яких вони проводять заходи у Перемишлі та Львові, а також низку культурних ініціатив. Головним отримувачем став би фонд «Український дім» у Перемишлі. Перші кроки на шляху проведення «Галицької сцени» мали бути здійснені у 2018 році. Проте Міністерство фінансів та регіональної політики, Департамент територіального співробітництва (Ministerstwo Funduszy i Polityki Regionalnej, Departament Współpracy Terytorialnej) досі не підписало договір, хоч документи отримало восени 2017 року.
– Тендери, реалізація вимагають часу. Ми ризикуємо опинитися у ситуації, коли не матимемо часу втілити його в життя, – заявив Андрій Комар. Проект має бути завершений у 2021 році. Вирішено звернутись офіційно з запитанням до міністерства, коли не буде позитивного рішення, розглядатимуться інші кроки, в тому на рівні Європейської комісії.
Обговорюючи плани роботи на 2020 рік, Петро Тима заохотив приєднатися до акції «Полум’я братерства», яку минулого року започаткували гарцери та пластуни з Польщі. 14 серпня у кількох десятках польських міст на могилах бійців Української Народної Республіки вони запалили символічний вогонь. Цьогоріч також плануються подібні заходи.
Голова Об’єднання нагадав також про розмови представників ОУП з чиновниками Інституту національної пам’яті Польщі щодо українських місць пам’яті. ІНП врешті-решт погодився провести розкопки у селі Терка (Ліський повіт Підкарпатського воєводства). Нагадаємо, нащадки жителів Терки, рідні яких були розстріляні та спалені 1946 року в одній із хат, майже двадцять років домагаються перенесення не похоронених останків до спільної могили на цвинтарі у цьому селі.
Джерело – Наше Слово, Варшава
Фото автора статті
