У рамках лекційно-презентаційного турне мав приємну нагоду зустрітися з українськими громадами в Італії, Португалії, Іспанії та Франції. Обговорювали актуальні питання національного минулого та сучасності. Зокрема, для українських громад було прочитано лекції про діяльність Української Повстанської Армії та провідників визвольного руху, а також проведено презентації найновіших видань, присвячених українській історії ХХ ст.
Щиро вдячний представникам українських громад за велике зацікавлення тематикою та гостинний прийом і плідні дискусії. Особливо хочу подякувати Олесю Городецькому (Італія), Павлові Садосі (Португалія), Юрію Чопику (Іспанія), Богдану Білоцькому та Івану Пастернаку (Франція).
Головна мета заходів – налагодження-відновлення міцних гуманітарних і організаційних зв’язків між українською діаспорою, мігрантськими середовищами в Європі та Україною. Шляхом ознайомлення з історією рідного краю, в контексті переосмислення історичного та державницького досвіду, було підкреслено виняткову роль українців за межами України щодо утвердження соборності та незалежності сучасної української держави.
Попри різне становище українців у конкретних країнах, беззаперечним фактом є те, що від активності громад та їхньої єдності у відстоюванні українських інтересів безпосередньо залежать громадська думка та політика щодо України. Це яскраво продемонстрували злагоджені дії українців у світі під час Євромайдану, Революції Гідності, АТО, а також протести на останні прояви російської агресії у Керченській протоці.
Окремою темою під час зустрічей обговорювалося становище сучасної української міграції та діаспори. Було відзначено традиційно виняткову роль української церкви, насамперед УГКЦ, в процесі об’єднання українців, створення громадських середовищ, функціонування недільних і суботніх шкіл та інше.
Водночас було виокремлено й цілий ряд проблемних аспектів діяльності українців за кордоном. Насамперед, представники громад наголошували на відсутності, за окремими винятками, належної співпраці з посольствами України і неефективності функціонування багатьох консульських служб. Фактично, за одним винятком, українські посольства активно не долучаються до заходів українських громад, та навіть, часто їх ігнорують. Українці за кордоном постійно потребують інституційної підтримки з боку української держави у відносинах з державними і муніципальними органами країн в яких мешкають. Це стосується, зокрема, потреб у створенні повноцінних культурних центрів, забезпечення їх приміщеннями і належною матеріальною підтримкою.
Дуже складним питанням української діаспори в Європі є проблема асиміляції. Останні хвилі трудової міграції виявилися особливо піддатливими до асиміляційних процесів. Народжені на чужині українці втрачають мову, історію, традиції, єдність з національним середовищем і, як наслідок, – українську ідентичність. В окремих країнах, зокрема в Іспанії, створюються системні умови для асиміляції українців (до прикладу шляхом підпорядкування церковних громад латинській адміністрації, тощо).
Болючою проблемою мігрантських середовищ є також байдужість і небажання багатьох українців до спільної діяльності та об’єднання в національні спільноти, що часто зумовлено пріоритетністю матеріальних, а не національних цінностей. У багатьох випадках наші земляки помилково орієнтуються на середовища вихідців із колишнього СССР, а фактично, русофільські організації, і піддаються на їхні провокації.
Також було обговорено й шляхи подолання цих та інших проблем. Насамперед, наголошувалося, що українське суспільство та держава повинні проявити системні активність і наполегливість у формуванні організованої української діаспори в Європі. Потрібно постійно поглиблювати стабільні контакти і співпрацю між українцями в громадській, гуманітарній, економічній та інших сферах. Спільними зусиллями, як в Україні, так і за її межами, здійснювати популяризацію української духовності та культури, поширювати правдиві знання про сьогодення та історію.
Держава та міжнародні об’єднання українців повинні створити ефективне національне лобі для захисту українських інтересів в усіх країнах, де є українці. З огляду на величину нашої діаспори, геополітична вага і роль української громади повинна невпинно зростати.
Сьогодні консолідація всіх українців – запорука успіху та розвитку сучасної української державності. Ми не маємо права змарнувати наш історичний шанс, дарований нам мільйонами борців за волю України!
Роман Грицьків
