У бою за звільнення 32-го блок-поста та прориві укріпрайону російських найманців, при порятунку поранених товаришів поліг смертю хоробрих приголомшлива людина – Viktor Gurniak. Віктор Гурняк – тернополянин. Віктор – професійний журналіст, фотограф в Thomson Reuters, як фрілансер співпрацював з багатьма ЗМІ та інформагентствами – “Інсайдер”, УНІАН …
1 грудня 2013-го на Банковій Віктор знімав побоїще як фотограф. Пройшов весь Майдан. А коли грянула війна, Віктор став солдатом – добровольцем одного з найвідчайдушніших ударних підрозділів – батальйону “Айдар”. Віктор Гурняк захищав зі зброєю в руках кожного з нас, нашу Батьківщину, свою родину, дружину Ira Gurniak, маленьку дочку … Життя Віктора Гурняка – це справжній приклад патріота України, приклад для журналіста і громадянина. Журналіст року. Журналіст століття. Справжній пластун по духу та по навичках. Він багато чого вмів, та визнав неможливим бути тільки спостерігачем і фотографом, він вибрав для себе шлях справжнього воїна.
Тому що для нього Україна і Батьківщина були не просто місцем роботи та проживання – це було найголовніше в житті, це і було саме життя …
12 жовтня Віктор написав свій останній статус у Фейсбуці:
“До сліз… Мені більше всього хочеться вірити що ми памятатемо подвиг всіх хто віддав своє життя за нас з вами. Я хлопців з Донбасу знав кілька днів, цих, і багатьох інших, і їх смерть наче смерть близького друга. Мабуть це важко зрозуміти, але неможна це забути. Вони без сумніву герої, як і всі інші що ще живі. Перед очима пробігають їх усмішки, їх жарти. Боляче, але не можна зупинятися. Запитай себе, а що ти зробив для перемоги? Ворог не тільки зовнішній, але і внутрішній. Вбий його в собі і це буде помста за їх смерть. Спочивайте з миром друзі…”
Спасибі, Вікторе, немає слів таких, щоб висловити нашу біль. Ми не забудемо тебе, не забудемо твій подвиг, не забудемо твою сім’ю … Царство небесне, ми виконаємо твій заповіт, герой …
Юрий Бутусов
Сьогодні загинув один з найкращих моїх друзів – Viktor Gurniak.
Разом із ним ми пройшли не один вишкіл та табір, були на обох Майданах, він був дружбою у мене на весіллі, планували колись спільну бізнес-ідею, він допомагав по дизайну кількох проектів, часто заїжджав у гості… Він був мені наче брат… У мене в гаманці і досі є наша спільна фотографія майже 10-ти літньої давності разом із ним та Володимир Цимбалістий на одному із фото-форумів у Києві…
Сьогодні близько 10 години ранку поблизу Щастя Луганської області він намагався вивезти поранених на машині з поля бою, але загинув від мінометного обстрілу.
Вітьок належав до Пласту (курінь ОЗО), був засновником фотоагенції LUFA, позаштатним фотокором Reuters, Insider, Уніан. Після численних поїздок на схід, як репортер і волонтер, прийняв рішення піти бійцем Айдару.
Вічна пам’ять…
Слава Героям!
