75 років по смерті отця Андрія Бандери

Моральний авторитет нації о. Андрій Бандера народився 11 грудня 1882 р.
Теолог із університетською освітою, член НТШ, харизматичний лідер у своїх парафіях. Андрі́й Михайлович мав зразкову родину: його дружина Мирослава була дочкою священика, благословилося їм семеро дітей. У часи визвольних змагань о.Андрій голосував за Акт злуки, як делегат Української Національної ради ЗУНР. Добровільно вступив до УГА, служив там капеланом.
Та коли дружина померла від туберкульозу горла, 40-річний вдівець залишився сам із малятами. Навіть Римський Папа зглянувся і дав дозвіл священикові УКГЦ на другий шлюб, але: «що людЯм, те і нам!» І діти, які ніколи не знали мачухи, отримали дуже пристойне виховання й освіту.
Проти ночі 23 травня 1941 р. о. Андрія було арештовано, як батька керівника краківського центру ОУН(б). П’ять днів в’язні Станіславівської тюрми були свідками катувань немолодого священика, а потім між людьми пішла чутка, що о.Андрія «визволителі» розіп’яли на хресті у Станіславівській тюрмі.
Документи ж свідчать, що А. Бандера був 43 дні у Київській буцегарні, що був двогодинний суд, на якому о. Андрій Бандера гордо відповів на питання суддів про своїх дітей: «Я своїм дітям дав належне виховання, прищеплюючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові».
10 липня 1941 р. у Києві його розстріляли «визволителі», найімовірніше місце вічного спокою – Биківня. Йшов о. Андрію 59-ий рік…

http://uahistory.com/topics/famous_people/1658