Тарас Компаніченко: Загинув мій друг Сергій Павліченко
Немає слів – біль і сум. Ми називали його в нашому колі старих друзів Грицько. Грицько Папуга – таке нове козацьке ймення дали йому друзі в часі відродження нашого щирого Вільного Козацтва.
Щирий козак, справжній гайдамака, майстер музичних інструментів (бандури, кобзи, ліри та гуслі). Братчик «Щирого брацтва», братчик Кобзарського цеху, був у колі Історичного клубу «Чорні Запорожці».
Активний учасник усіх Майданів та Революцій. Під час протистояння з силовиками, вночі з 18 на 19 лютого був поранений. Співавтор першого фільму про Холодноярських гайдамаків – повстанців, співтворець кобзи, що я найбільше на ній граю. З перших днів повномасштабної війни – доброволець. Спершу ДФТГ, потім військо – бойова бригада. Був тричі поранений. Тепер в сонмі героїв – поліг в борні за Волю України.
Царство небесне і вічний спокій! Дякуємо за чин! Прости нас!
Вічна Слава! Вічна Дяка! Смерть дикому людожерному московському імперіалізму!
Тарас Компаніченко
